Проаналізовано запропоновані В. П. Кирилюком підходи та пропозиції щодо Схеми стратиграфічного розчленування ранньодокембрійських утворень Українського щита в цілому та породної асоціації Дністровсько-Бузького мегаблоку, зокрема. На прикладі суперкрустальних утворень Дністровсько-Бузького мегаблоку показано, що серед порід гранулітової асоціації разом зі стратигенними (первинні осадові, вулканогенні, хемогенні та ін.) присутні більш пізні (інтрузивно-магматичні, метасоматичні) породи, формування яких обумовлене накладеними ендогенними процесами. Форма їхніх тіл, співвідношення з іншими суперкрустальними породами й умови залягання є похідними цих накладених ендогенних процесів. Механічне переведення формацій у ранг світ призведе лише до збільшення об'ємів стратиграфічних одиниць, що виділяються, необхідності виділення штучних (реально відсутніх) стратиграфічних підрозділів, а сприймання контактів жильних (інтрузивних магматичних і метасоматичних) порід як первинну шаруватість - до спотворення тектонічної структури території. Плутонічні (метаморфізовані дайки діабазів) та метасоматичні (біотитові, гранат-біотитові гнейси, грануліти та евлізити) утворення наявні у складі ритмічно-шаруватої глиноземисто-базитової формації. Якщо вилучити зазначені породи із розрізу, залишиться петропарагенезис, - гіперстенові, двопіроксенові плагіогнейси та кристалічні сланці, - характерний для тиврівської товщі (ендербіто-гнейсової формації). Метасоматичне походження мають і лейкократові біотитові і гранат-біотитові гнейси, що складають близько 80 % об'єму високоглиноземисто-кварцитової формації (кошаро-олександрівська світа).

  Повний текст PDF - 313.337 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"