Гранітоїди бердичівського типу відомі в українській літературі під різними назвами: бердичівські, чудново-бердичівські граніти, біотит-гранатові гранітоїди або біотит-гранатові бластити. Вони найбільше поширені в межиріччі Тетерів - Пд. Буг - Случ, де перемежовуються з біотит-гранатовими мігматитами та гранат-біотитовими гнейсами, віднесеними до березнинської товщі дністровсько-бузької серії. Літотипом для них є гранітоїди, поширені в Жежелівському кар'єрі, шо знаходиться на правому березі р. Гнилоп'ять, південніше м. Бердичів. Для бердичівських "гранітів" властива багатомінеральна асоціація - гранат, кордієрит, біотит, плагіоклаз, калієвий польовий шпат (зазвичай ортоклаз), кварц та ільменіт. Час формування гранітоїдів бердичівського типу визначали за допомогою класичного уран-свинцевого методу за монацитом у відділі радіогеохронології ІГМР НАН України та з використанням іон-іонного мікрозонда Shrimp-II за цирконом у Центрі ізотопних досліджень ВСЕГЕі (м. Санкт- Петербург) із гранітоїдів Жежелівського та Іванівського кар'єрів. Монацити із лейкосоми в гранітоїдах Жежелівського кар'єру мають вік <$E2040,9~symbol С~2,6> млн pp. Для монацитів із гранітоїдів Іванівського кар'єру виявлено значну розбіжність у значеннях віку (за співвідношенням <$Enothing sup 207 roman {Pb "/" nothing sup 206 Pb}>) від 2042 до 2020 млн рр., що може бути зумовлено декількома розірваними в часі процесами або одним, але досить тривалим процесом гранітоутворення. За результатами датування цирконів на іон-іонному мікрозонді, вік оболонок цирконів із "граніту" Жежелівського кар'єру складає <$E2041,9~symbol С~6,3> млн р., практично такий же вік мають оболонки цирконів із лейкосоми - <$E2043,5~symbol С~5,8> млн рр., що повністю співпадає з віком, одержаним для монацитів. Для циркону оболонок гранітоїдів Іванівського кар'єру одержано 2 значення ізотопного віку. В одному кристалі зроблено 2 заміри оболонки: вік складає <$E2001~symbol С~12> млн рр. Для оболонок інших 4-х кристалів одержано вік <$E2076,9~symbol С~7,8> млн рр. Таким чином, уран-свинцева ізотопна система монацитів і результати датування оболонок кристалів цирконів із "граніту" Іванівського кар'єру свідчать про декілька етапів прояву процесів гранітоутворення, що зазнали досліджені породи. Для реліктових ядер кластогенного циркону із "граніту" Жежелівського кар'єру одержано субконкордантні та конкордантні дати, які (за співвідношенням <$Enothing sup 207 roman {Pb "/" nothing sup 206 Pb}>) лежать в межах 2081 - 2331 млн pp. Реліктові ядра кластогенного циркону із "граніту" Іванівського кар'єру також характеризуються субконкордантними та конкордатними, але в цілому ще молодшими датами, які (за співвідношенням <$Enothing sup 207 roman {Pb "/" nothing sup 206 Pb}>) знаходяться в межах 2043 - 2165 млн р., при цьому наймолодше ядро (2043 млн рр.) виявлено в кристалі, який має і наймолодшу (<$E2001~symbol С~12> млн рр.) оболонку. Ці, досить молоді палеопротерозойські значення віку реліктових кластогенних ядер кристалів циркону із бердичівських гранітоїдів добре узгоджуються з одержаними раніше самарій-неодимовими ізотопними модельними датуваннями гнейсів березнинської товщі та бердичівських гранітоїдів і свідчать про палеопротерозойський (не древніше 2,10 млрд рр.) вік березнинської товщі.

  Повний текст PDF - 854.684 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"