Кристалохімічні особливості найпоширенішого фемічного мінералу лужних порід - егірину досліджено на зразках із нефелінових сієнітів Октябрського масиву та просторово наближених до нього лужних метасоматитів (Східне Приазов'я). У ході роботи застосовано комплекс локальних хіміко-аналітичних і спектроскопічних методів. Увагу приділено виявленню та вивченню притаманних егіринам типів гетеровалентних ізоморфних заміщень, їх залежності від умов утворення (парагенетичних асоціацій мінералів) та зв'язку з інтенсивністю забарвлення. Склад егіринів із 11-ти зразків порід вивчено за допомогою мікрозонда. Монокристалічні поляризовані оптичні та ІЧ-спектри було одержано, відповідно, в діапазонах 33 000 - 5600 та 7000 - 1000 см<^>-1. Загальною рисою вивчених лужних піроксенів Октябрського масиву та метасоматитів с. Дмитрівка є дефіцит катіонів у позиції М2, який частково компенсується надлишком Si. Для егіринів метасоматитів характерний підвищений вміст Ti (до 1,1 - 1,5 % TiO2) і суттєві домішки Zr (до 0,7 - 0,8 % ZrO2), а для альбіт-егіринових та астрофілітових метасоматитів - також домішка Mn (до 1,0 % MnO). Варіації складу вивчених егіринів відбуваються головним чином за рахунок гетеровалентних ізоморфних заміщень <$E2 roman Fe sup 3+ (M1)~symbol Л~( roman {Ti,~Zr})(M1)~+~Me sup 2+ (M1)> та <$Eroman Fe sup 3+ (M1)~+~roman Na (M(2)~symbol Л~Me sup 2+ (M1)~+~roman Ca (M2)>. Розрахований за сумою цих заміщень вміст Fe<^>2+ становить 0 - 0,04 атоми на елементарну комірку, що не перевищує 5 - 6 % від загальної кількості іонів Fe. Піроксени з маріуполітів і різних типів метасоматитів розрізняються між собою за співвідношенням Mg/Mn. Оптичні спектри поглинання свідчать про входження іонів Fe<^>3+ і Fe<^>2+ лише у позиції M1 структури. Забарвлення "чистого" егірину в світлих жовто-зелених тонах зумовлено комбінацією смуг переносу заряду <$Eroman {O sup 2- ~symbol О~Fe sup 3+ }> у короткохвильовому діапазоні та <$Eroman {Fe sup 2+ ~symbol О~Fe sup 3+ }> близько 13 000 см<^>-1. За збільшення вмісту діопсид-геденбергітової складової всього на 2 - 5 % і, відповідно, зростання частки Fe<^>2+ в 2 - 3 рази в спектрах наближеного до стехіометричного егірину спостерігається стрімке зростання обох цих смуг, що викликає появу насиченого зеленого забарвлення. З цим механізмом пов'язана кольорова зональність егіринів.

  Повний текст PDF - 470.804 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"