У межах Кавказького сегмента Середземноморського колізійного орогенного поясу виділено Великокавказький, Чорноморсько-Центральнозакавказький, Бейбурт-Севанський та Іран-Афганський террейни, які в геологічному минулому були острівними дугами або мікроконтинентами. З точки зору сучасної структури, це креційні террейни першого порядку, розділені достовірними або передбачуваними офіолітовими швами різного віку - релікти великих і малих океанічних басейнів. Докембрійські осадові, вулканогенні та інтрузивні породи в межах території Грузії відслонюються у Дзирульському та Храмському кристалічних масивах (Чорноморсько-Центральнозакавказький террейн), у зоні Головного хребта (Великокавказький террейн) і в Локському кристалічному масиві (Бейбурт-Севанський террейн). Вік порід встановлений за геологічними даними і за допомогою LA-ICP-MS (U-Pb датування по цирконах). Докембрійські породи зазнали впливу регіонального метаморфізму Гренвільського (1000 - 800 Ма), Байкальського (650 - 550 Ма) і Пізньобайкальського (540 - 500 Ма) етапів в супрасубдукційних умовах по обидві сторони від Прото-Палеотетісу і вздовж північного краю малого океанічного басейну Південного схилу Великого Кавказу. Пізніше вони підлягали змінам за умов супрасубдукційного регіонального метаморфізму протягом ранньо- (~ 345 - 335 Ма) і пізньогерцинського (330 - 335 Ма) тектогенезу.

  Повний текст PDF - 2.806 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"