Проаналізовано склад головних і другорядних компонентів в аланіті (ортиті) - рідкісноземельному силікаті з групи епідоту, який є головним рудним і породоутворювальним мінералом у потужній рудоносній жилі, розвіданій у Східному Приазов'ї та відомій як Анадольська аланітова "дайка". Аланіт з неї, так само як деякі інші знахідки аланіту в Приазов'ї, характеризується нестабільним вмістом головних елементів у межах одного рудопрояву, що відрізняє їх від рудопроявів Японської острівної дуги та ін. Особливо нестабільним є співвідношення Fe<^>2+/Fe<^>3+ як наслідок мінливої фугітивності кисню. Широкими варіаціями вмісту H2O, CO2, H2, CO, N2 відзначається склад летких продуктів піролізу анадольського аланіту. Виділені 2 генерації мінералу - рання та пізня - відрізняються за вмістом летких домішок. Від ранньої до пізньої генерації зростає кількість води в продуктах піролізу, зменшується кількість CO2, збільшується величина співвідношень H2O/H2 і CO2/CO. У складі продуктів піролізу пізньої генерації зафіксований NO, вперше виявлений серед високотемпературних продуктів піролізу мінералів. За величиною H2O/H2 і CO2/CO жильна порода "дайки" та аланіт належать до максимально окиснених і не мають аналогів на Українському щиті. Зроблено висновок, що формування Анадольської рудоносної жили відбувалося на тлі значного зниження температури від більше 850 (рання генерація аланіту) до менше 450 (пізня генерація) і 170 - 140 градусів за Цельсієм (кварц), а також помірного зниження флюїдного тиску. Високий потенціал оксигену у середовищі мінералоутворення зумовлений малою глибиною формування "дайки" та лужною специфікою материнського флюїду.

  Повний текст PDF - 373.106 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"