Зазначено, що унікальність Азовського штоку полягає у тому, що польовий шпат сієнітів зберіг включення закристалізованих розплавів, зазвичай рідкісних у повнокристалічних магматичних породах. У головному породоутворювальному мінералі виявлено чотири типи включень, що законсервували релікти магматичного флюїду. Всі вони належать до сингенетичних включень, що утворилися під час кристалізації польового шпату або незабаром після цього. Одні з них, найбільші, захопили частки залишкового міжгранулярного розплаву, збагаченого на залізо, фтор, натрій; інші утворилися після складних ізохімічних процесів всередині кристалів анортоклазу внаслідок сегрегації точкових і колоїдних домішок. Обидві групи включень зафіксували незмішуваність, яка періодично виникала між фторидним і силікатним розплавами. Фізичній гетерогенізації передувала прихована розшарованість розплаву. Силікат-іони, оточені легкими катіонами, спливали над силікат-іонами з Fe. Фтор і карбонат-іон сприяли розшаруванню як флотаційні компоненти. Материнським для анортоклазу сієнітів був магматичний розплав, що внаслідок зниження температури поступово збагачувався водою. Анортоклаз меланосієнітів кристалізувався у відновних умовах за температури понад <$E 550~-~600~symbol Р roman C>, з алюмосилікатного розплаву з нерівномірним вмістом лугів, заліза, фтору та карбонат-іону. Нестабільний склад силікатного розплаву був спричинений періодичним відокремленням сольового розплаву та флюїдної фази, що можливе у відкритій для летких сполук системі. Припущено, що саме втрата H2O і CO2 є імовірною причиною низького потенціалу кисню в магматичній камері. Кристалізація лейкосієнітів відбувалася за нижчої температури та вищого потенціалу кисню зі збагаченого водою алюмосилікатного розплаву-розчину, залишкові порції якого наближалися до силікагелю. Зростання концентрації CO2 у залишковому розплаві-розчині на останніх етапах формування лейкосієнітів після закупорки системи спричинило масове інтеркумулюсне осадження карбонату заліза.

  Повний текст PDF - 3.025 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"