Уперше представлено лінгвоісторіографічне дослідження актуального членування речення. Визначено внесок лінгвістів кінця XVIII-початку XXI ст. у вивчення явища актуального членування речення з урахуванням наступності та еволюції поглядів учених на різні аспекти цього явища. Особливу увагу звернено на співвідношення понять синтаксична конструкція, речення, судження та висловлення в контексті актуального членування, а також на термінологію актуального членування речення та його складових, оскільки вона нараховує велику кількість синонімів, омонімів та дублетів, які виникли внаслідок різних підходів до явища актуального членування. Детально описано засоби актуального членування речення, виділені вченими XX ст. Розкрито особливості вивчення явища актуального членування речення мовознавцями кінця XVIII ст. - початку XX ст. Розглянуто концепцію А. Вейля, яка лягла в основу синтаксичних поглядів В. Матезіуса, а також подальшу розробку проблем актуального членування речення в концепціях науковців XX ст. - початку XXI ст. з урахуванням певних змін у поглядах дослідників на сутність явища актуального членування. Проаналізовано твердження представників Празької лінгвістичної школи, а також послідовників В. Матезіуса. Особливу увагу приділено поглядам І. П. Распопова, О. О. Лаптсвої, І. Ф. Вардуля, І.І. Ковтунової, О. О. Крилової. Дослідження спирається на сучасні підходи до кваліфікації явища актуального членування речення (семантичний, синтаксичний, логіко-граматичний, комунікативний, морфологічний).

  Повний текст PDF - 361.683 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"