Наукова періодика України Microbiological journal


Крутило Д. В. 
Приживаність штамів Bradyrhizobium japonicum у ґрунті за їх інтродукції в агроценоз сої / Д. В. Крутило // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Т. 80, № 6. - С. 54-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2018_80_6_6
Мета роботи - оцінити здатність штамів Bradyrhizobium japonicum з повільним та інтенсивним ростом приживатись у грунті та тривалий час зберігати симбіотичну активність. Приживаність штамів-інокулянтів у грунті вивчали у польових дослідах із соєю (Glycine max (L.) Men:). Як рослини-пастки для ризобій сої використовували вигну китайську (Vigna unguiculata (L.) Walp.), маш (Vigna radiata (L.) Wilczek) та квасолю адзукі (Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H. Ohashi). Наявність досліджуваних штамів у бульбочках визначали у реакції аглютинації із застосуванням специфічних антисироваток. Морфолого-культуральні властивості ізолятів бульбочкових бактерій вивчали згідно загальноприйнятих методик. Секвенування 16S-23S рДНК ризобій здійснювали на автоматичному ДНК-секвенаторі ABI 3130 Genetic Analyser. Штами B. japonicum з різною швидкістю росту було інтродуковано в агроценоз сої у перший рік експерименту. За вирощування сої в монокультурі спостерігалось поступове витіснення штамом з інтенсивним ростом B. japonicum KB11 повільнорослих ризобій (B. japonicum 46, B. japonicum M8 та B.japonicum 6346) із бульбочкових популяцій. На четвертий рік досліджень зазначені штами були відсутні у бульбочках сої, однак зберігались у грунті як сапрофітні мікроорганізми. Їх присутність виявлено за використання рослин-пасток, які вступали з інтродукованими мікроорганізмами у симбіотичні взаємовідносини. Частка штамів із повільним ростом у бульбочках різних видів вигни коливалась у межах від 2,1 до 58,3 %. Наявність повільнорослих штамів у бульбочкових популяціях вигни китайської, машу та квасолі адзукі доведено за допомогою мікробіологічних, серологічних (належність до серогруп 46, М8, 6346) та молекулярно-генетичних методів. За результатами сиквенсу послідовностей ITS-регіону ризобії з бульбочок машу показали 99,4 - 99,8 % ідентичності зі штамами B. japonicum, депонованими у GenBank. Найвищий рівень гомології (99,9 - 100,0 %) відмічено із штамом B. japonicum КС23, який є типовим представником серологічної групи М8. Висновки: інтродуковані у агроценоз сої штами B. japonicum з повільним та інтенсивним ростом зберігаються у грунті тривалий час. Вони займають свою екологічну нішу в місцевомуризобіальнаму угрупованні, але мають різні стратегії існування ex planta та in planta. Впродовж п'яти років співвідношення досліджуваних штамів у бульбочкових популяціях сої суттєво змінюється: від наявності всіх штамів у бульбочках до повного домінування штаму з інтенсивним ростом B. japonicum KB11 та переходу повільнорослих ризобій до сапрофітного існування.
  Повний текст PDF - 464.355 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Крутило Д.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Крутило Д. В. Приживаність штамів Bradyrhizobium japonicum у ґрунті за їх інтродукції в агроценоз сої / Д. В. Крутило // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Т. 80, № 6. - С. 54-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2018_80_6_6.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Крутило Дмитро Валерійович (біологічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського