Мета роботи - комплексні дослідження метагеномних ресурсів і структури прокаріотного різноманіття, яке формується в грунтах за різного аграрного використання (чорнозем звичайний). У роботі було використано методи: молекулярно-біологічні - екстракція тотальної ДНК, електрофоретичне розділення продуктів ампліфікації 16s рРНК, візуальна детекція зразків ДНК, аналіз поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів, польові - системи землеробства. Встановлено, що у разі грунтозахисних систем (в т.ч. без добрив) видове багатство прокаріот чорнозему звичайного у 2 - 3,8 разу менше у порівнянні з оранкою, що зумовлює перманентне зниження грунтової родючості. Виявлено різноманітну та трофічно складнішу будову філотипової структури грунтового бактеріального мікробіоценозу за різноглибинного безполицевого обробітку (шар 0 - 5 см). Його основу складають 7 основних кластерів домінуючих генотипів, що відносяться до представників 98 видів, 31 % яких некультивовані. За оранки якісний склад грунтового мікробіоценозу характеризувався сімома кластерами і видовим багатством з 57 видів, з яких 40% некультивовані. Застосування оранки зумовлює диференціацію за кількісним складом - у верхньому (0 - 5 см) шарі в 1,7 разу більше видове багатство бактеріального комплексу, ніж у нижньому (5 - 20 см). Якісний склад домінуючих генотипів прокаріот багатший на 73% у разі застосування оранки у порівнянні з варіантом мілкого плоскорізного обробітку. Висновки: системи землеробства, в першу чергу за рахунок обробітку грунту, значною мірою впливають на філотипове різноманіття грунтових мікроорганізмів з найскладнішою його будовою за різноглибинного безполицевого обробітку. Оранка зумовила диференціацію за кількістю домінуючих генотипів у різних шарах грунту.

  Повний текст PDF - 1.659 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"