Наукова періодика України Microbiological journal


Крутило Д. В. 
Симбіотичні взаємовідносини між штамами Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп і рослинами сої / Д. В. Крутило // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 6. - С. 82-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_6_8
Мета роботи - дослідити взаємовідносини між штамами бульбочкових бактерій сої, які різняться за швидкістю росту і належать до різних генетичних груп, та рослиною-господарем. У роботі застосовано методи: мікробіологічні, серологічні, вегетаційних та польових дослідів, статистичні. Встановлено, що у разі взаємодії із соєю двох повільнорослих штамів B. japonicum 46 (група USDA 6) та B. japonicum M8 (група USDA 4) формування бульбочок одним із них призводило до повного блокування бульбочкоутворення іншим штамом, який контактував із коренем на 6 діб пізніше. Проте за роз'єднаної у часі інокуляції сої повільно- (B. japonicum 46) та інтенсивнорослим (B. japonicum KB11, група USDA 123) штамами бульбочки утворювались як за участі штаму, який першим інфікував рослини, так і за участі другого штаму. За спільного застосування B. japonicum 46 + B. japonicum M8 більш конкурентоспроможним виявився штам B. japonicum 46, який формував 63,3 - 73,3 % бульбочок. У разі поєднання штамів B. japonicum 46 та B. japonicum KB11 спостерігалась незначна перевага інтенсивнорослого штаму (51,7 - 55,0 % бульбочок до 48,3 - 45,0 %). У польовому досліді відмічено домінування в бульбочках сої сортів Устя та Хейхе 6 інтенсивнорослих бульбочкових бактерій серогрупи KB11 (71,6 та 56,3 % відповідно). Повільнорослі ризобії серогруп 46 та M8 виявлено у незначній кількості бульбочок (2,9 - 7,4 %). На фоні численної гетерогенної популяції ризобій інтродукція штаму B. japonicum 46 сприяла збільшенню його частки у бульбочках до 28,6 %. Висновки: існуючі відмінності між штамами B. japonicum KB11, B. japonicum 46 та B. japonicum M8 в організації геному та фенотипових властивостях проявляються і у їх взаємодії з рослиною-господарем. Найбільш пристосованим до колонізації коренів та до формування симбіозу із соєю є інтенсивнорослий штам B. japonicum KB11. Підтверджено визначальну роль макросимбіонта у регулюванні числа бульбочок та у вибірковій взаємодії з представниками гетерогенної популяції ризобій сої.
  Повний текст PDF - 657.876 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Крутило Д.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Крутило Д. В. Симбіотичні взаємовідносини між штамами Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп і рослинами сої / Д. В. Крутило // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 6. - С. 82-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_6_8.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Крутило Дмитро Валерійович (біологічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського