Біологічна азотфіксація забезпечує значну частку азотного живлення рослин, зокрема, сої. Ефективність соєво-ризобіальних систем залежить від фізіологічних властивостей і взаємовідносин мікросимбіонта-інтродуцента з аборигенними мікроорганізмами. При цьому запорукою екологічної рівноваги в агрофітоценозах та їх підвищеної стресостійкості і продуктивності є збереження біорізноманітності. Оцінка складу діазотрофних угруповань ризосфери сої шляхом аналізу різноманітності гену nifH, молекулярного маркера азотфіксації, виявила представників відділів Firmicutes та Proteobacteria. Домінуючими серед них були мікроорганізми, що відносяться до Clostridium, Paenibacillus, Spirochaeta. Показана здатність Bradyrhizobium japonicum синтезувати фітогормони стимулювальної дії: ауксини і цитокініни та фітогормони-інгібітори: абсцизову кислоту і етилен. Культивування у присутності флавоноїдів геністеїну і нарінгеніну призводило до звуження спектру та зменшення кількості синтезованих фітогормонів. Пригнічуючий вплив флавоноїдів на синтез фітогормонів у ризобій сої може пояснюватися зміною їх метаболізму у напрямку запуску механізмів ефективної нодуляції. Застосування комплексної інокуляції сприяло кращому розвитку в ризосфері агрономічно корисних мікроорганізмів, збереженню їх різноманітності та підвищенню біологічної активності грунту.

  Повний текст PDF - 380.516 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"