Мета роботи - визначити деякі молекулярно-генетичні особливості потенційних збудників харчових отруєнь, псування та залишкової мікрофлори овочевих продуктів - аеробних і факультативно-анаеробних спороутворювальних бактерій за їх хемотаксономічними та плазмідними профілями. Аналіз жирних кислот (ЖК) досліджуваних штамів проводили за методом газової хроматографії з використанням системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock (MIDI, USA). Видову належність штамів бацил, які за даними хроматографії ЖК мали високі, але близькі значення індексів схожості за видами Bacillus cereus та B. thuringiensis, підтверджували проведенням полімеразної ланцюгової реакції з групо- та видоспецифічними праймерами. Виділення плазмідної ДНК проводили за допомогою модифікованого методу Дженсена. Аналіз результатів хроматографічних досліджень показав, що вміст розгалужених ЖК у досліджених штамів становив від 54 до 85 % від загального жирнокислотного пулу клітин, включаючи насичені та ненасичені кислоти, а також їх розгалужені структурні ізомери з переважанням ізо-C15:0 і антеізо-C15:0 жирних кислот. Також для досліджуваних штамів характерний високий вміст антеізо-C17:0 та ізо-C17:0 жирних кислот. Переважно штами видів B. cereus, Lysinibacillus sphaericus та B. pumilus утримують плазміди різного розміру, які представлені двома типами: невеликі плазміди розміром від 2 до 12 т.п.о. і мегаплазміди приблизно 200 т.п.о. Висновки: досліджені штами бактерій за хемотаксономічними властивостями належали до 4 родів порядку Bacillales: Bacillus, Paenibacillus, Lysinibacillus, Brevibacillus з переважанням представників першої рРНК групи та домінуванням штамів виду B. subtilis. Результати жирнокислотного біомаркування штамів Bacillus cereus підтверджено за допомогою методу ПЛР з групо- та видоспецифічними праймерами для зразків, які за результатами хроматографії ЖК мали високі, але близькі значення індексів схожості за видами B. cereus та B. thuringiensis. Відмічені особливості жирнокислотного та плазмідного профілів досліджуваних мікроорганізмів можуть бути використані як допоміжний ключ для таксономічного розмежовування бацилярних контамінантів - потенційних збудників харчових захворювань, псування і залишкової мікробіоти овочевої продукції півдня України.

  Повний текст PDF - 1.914 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"