Мета роботи - оцінити вплив живильного середовища на індукцію новоутворень і регенерацію рослин полби. Методи - дослідження проводили на двох ярих генотипах полби. Рослини вирощували на польових ділянках. Попередню обробку колосся проводили у водному розчині абсцизової кислоти (0,5 мг/л) протягом п'яти діб. Пиляки експлантували на живильні середовища С17 і М42. Для регенерації рослин використовували варіанти живильного середовища MS, що різнилися вмістом амінокислот і регуляторів росту. Результати: в роботі вперше в Україні досліджено індукцію новоутворень та регенерацію рослин ярих форм полби Triticum dicoccum (Schrank) Schuebl в культурі пиляків in vitro. Полба характеризується низькою спроможністю до андрогенезу in vitro. Рівень індукції новоутворень був високим, проте в культурі утворилися лише безхлорофільні рослини-регенеранти. Вища індукція новоутворень і подальша регенерація одержані за культивування пиляків на живильному середовищі С17 у порівнянні з середовищем М42. З одержаних новоутворень отримали лише хлорофілдефектні рослини-регенеранти на всіх регенераційних живильних середовищах. Значної різниці рівня регенерації на варіантах регенераційного середовища MS з різним вмістом регуляторів росту не виявлено. Висновки. Полба звичайна характеризується відносно високою індукційною спроможністю. Найкращим індукційним живильним середовищем є середовище С17. Значної різниці рівня регенерації на досліджених варіантах регенераційного живильного середовища MS не виявлено. Дослідження чутливості до андрогенезу in vitro полби звичайної не виявило чутливих до методу генотипів, здатних до регенерації зелених рослин.

  Повний текст PDF - 300.789 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"