Мета роботи - вивчити стійкість представників Pantoea agglomerans до антибіотиків. Для вивчення антибіотикорезистентності диско-дифузійним методом було використано антибіотики та синтетичні антибактеріальні препарати, які відрізнялися за механізмом дії та хімічною будовою. Встановлено, що ріст і розвиток мікробних популяцій більшості штамів пригнічували антибіотики ломефлоксацин, стрептоміцин, мономіцин, тетрациклін, левоміцетин, поліміксин, фуразолідон та гентаміцин. Меншою мірою досліджувані штами були чутливими до бензилпеніциліну, цефуроксиму, цефотаксиму, цефтриаксону, цефазоліну, канаміцину, рифампіцину, ампіциліну та фурадоніну. Стійкість до лінкоміцину та еритроміцину виявили 92,8 % досліджуваних штамів P. agglomerans, в той час як до ампіциліну та олеандоміцину - 84,8 %, до бензилпеніцеліну, цефуроксиму та фурадоніну - 78,5 %, до цефазоліну та рифампіцину - 71,2 %, цефтриаксону - 64,1 %, цефатоксиму - 57,1 %. Висновки: за стійкістю до антибіотиків два штами P. agglomerans (8488 та 8490) можна віднести до одного резистентовару, так як вони були стійкими до однакового спектру антибактеріальних препаратів (крім ломефлоксацину), штами P. agglomerans П1а, 7960а, 8488, 8490, які виявилися стійкими до всіх досліджуваних цефалоспоринів, можуть бути виділені в окремий резистентовар. Штами P. agglomerans (7460, 8456 та 9637) були чутливими до більшості досліджуваних антибактеріальних препаратів.

  Повний текст PDF - 279.551 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"