Наукова періодика України Міжнародний ендокринологічний журнал


Паньків В. І. 
Можливості вілдагліптину в оптимальному контролі цукрового діабету 2-го типу / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Т. 15, № 6. - С. 482-487. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2019_15_6_11
Інкретинові гормони мають важливе значення для нормального функціонування острівцевих клітин підшлункової залози (ПЗ) й гомеостазу глюкози. За цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) відбувається порушення чутливості <$Ealpha>- і <$Ebeta>-клітин ПЗ, що призводить до прогресуючої недостатньої секреції інсуліну, резистентності до інсуліну внаслідок надмірної продукції глюкагону в періоди постпрандіальної гіперглікемії і зниження глюкагонової відповіді в періоди гіпоглікемії. Крім того, ЦД2 поєднується з наростанням ліпотоксичності, безпосередньо пов'язаної з інсулінорезистентністю. В огляді літератури наведено дані про безпеку та ефективність застосування вілдагліптину в пацієнтів із ЦД2, а також про позапанкреатичні ефекти інкретиноспрямованої терапії. Клінічно підтверджено, що вілдагліптин ефективно знижує рівень глікованого гемоглобіну, має мінімальний ризик гіпоглікемії і здатний підтримувати нормальну масу тіла. До того ж вілдагліптин пригнічує постпрандіальну продукцію тригліцеридів і знижує рівень ліполізу натще, імовірно, впливаючи на інгібування абсорбції ліпідів і запаси тригліцеридів у клітинах нежирових тканин.Інкретинові гормони мають важливе значення для нормального функціонування острівцевих клітин підшлункової залози (ПЗ) й гомеостазу глюкози. За цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) відбувається порушення чутливості <$Ealpha>- і <$Ebeta>-клітин ПЗ, що призводить до прогресуючої недостатньої секреції інсуліну, резистентності до інсуліну внаслідок надмірної продукції глюкагону в періоди постпрандіальної гіперглікемії і зниження глюкагонової відповіді в періоди гіпоглікемії. Крім того, ЦД2 поєднується з наростанням ліпотоксичності, безпосередньо пов'язаної з інсулінорезистентністю. В огляді літератури наведено дані про безпеку та ефективність застосування вілдагліптину в пацієнтів із ЦД2, а також про позапанкреатичні ефекти інкретиноспрямованої терапії. Клінічно підтверджено, що вілдагліптин ефективно знижує рівень глікованого гемоглобіну, має мінімальний ризик гіпоглікемії і здатний підтримувати нормальну масу тіла. До того ж вілдагліптин пригнічує постпрандіальну продукцію тригліцеридів і знижує рівень ліполізу натще, імовірно, впливаючи на інгібування абсорбції ліпідів і запаси тригліцеридів у клітинах нежирових тканин.
  Повний текст PDF - 385.791 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Паньків В.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Паньків В. І. Можливості вілдагліптину в оптимальному контролі цукрового діабету 2-го типу / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Т. 15, № 6. - С. 482-487. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2019_15_6_11.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Паньків Володимир Іванович (1956–) (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського