Актуальною на сьогодні залишається проблема ранньої діагностики поєднаних ендокринопатій, таких як цукровий діабет (ЦД) 1-го типу, автоімунне ураження щитоподібної залози (ЩД), надниркових залоз на тлі інших автоімунних патологій. Одним із проявів такого поєднання нозологій є автоімунний полігландулярний синдром (АПС), що характеризується послідовним або одночасним дефіцитом функцій декількох ендокринних залоз і включає широкий спектр автоімунних порушень не тільки ендокринної системи. Ризик розвитку АПС у пацієнтів, які мешкають на йододефіцитних територіях, зростає у декілька разів, що потребує більш ретельного обстеження та уваги. Мета роботи - вивчення особливостей перебігу та частоти клінічних проявів АПС IIIА типу у жителів йододефіцитного Тернопільського регіону. Обстежено 184 жінки із АПС IIIА типу, які проживають на йододефіцитних територіях Тернопільщини. Вік обстежених становив від 19 до 74 років. В обстежених у Тернопільській університетській лікарні 73,14 % пацієнтів маніфестація АПС IIIА типу починалася із ЦД 1-го типу. Патологію ЩЗ було діагностовано через 5 - 8 років після виявлення ЦД. Функціональні розлади патології ЩЗ проявлялися гіпотиреозом у 31,77 %, еутиреозом - у 48,96 % та гіпертиреозом - у 19,27 %. Компенсація ЦД досягалася важче у хворих із патологією щитоподібної залози з її функціональною недостатністю. Середні титри антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО) становили 382,46 МО/мл. Максимальний показник антитіл до ТПО дорівнював 873,12 МО/мл. Встановлено, що у хворих із вищим показником антитіл до ТПО складніше було досягнути компенсації ЦД. Висновки: всіх пацієнтів із ЦД 1-го типу в йододефіцитному регіоні доцільно обстежувати на наявність ознак ураження ЩЗ і АПС IIIА типу.

  Повний текст PDF - 359.874 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"