Мета роботи - встановлення динаміки клінічно-лабораторних характеристик і функціонального стану периферичних нервів у хворих на цукровий діабет типу 2 (ЦД-2), ускладнений дистальною симетричною полінейропатією (ДСПН) залежно від розподілу частот генотипів G894Т поліморфізму гена ендотеліальної NO-синтази на тлі рекомендованого лікування. Обстежено 110 хворих із ДСПН на тлі ЦД-2, що становили основну групу, та 80 практично здорових осіб. Розподіл хворих здійснювався за ступенем тяжкості ДСПН: із початковими проявами полінейропатії - 32 (29,1 %), з помірним ступенем - 58 (52,7 %) та з вираженим ступенем - 20 (18,2 %) осіб. Пацієнти одержували препарат L-аргінін на тлі базисного лікування. Проведено неврологічне обстеження за шкалами нейропатичного симптоматичного підрахунку, модифікованого нейропатичного дисфункціонального підрахунку, електронейроміографічне тестування периферичних нервів нижніх кінцівок, визначено показники вуглеводного обміну, про- та антиоксидантного захисту, функціонального стану ендотелію. Гомозиготність за мінорною алеллю T підвищує ймовірність розвитку ДСПН на тлі ЦД-2: відношення шансів становило 2,91 (95 % довірчий інтервал 1,19 - 7,14; p << 0,05). У пацієнтів із генотипами GT і GG поліморфізму G894T гена ендотеліальної NO-синтази визначено найбільш високу ефективність рекомендованої терапії на противагу носіям TT-генотипу, у яких динаміка клінічно-лабораторних і функціональних параметрів була найнижчою. Висновки: гомозиготність за мінорною алеллю T поліморфізму G894Т гена ендотеліальної NO-синтази підвищує частоту розвитку, тяжкість перебігу ДСПН на тлі ЦД-2, а також пов'язана з менш стійким ефектом від лікування цього ускладнення.

  Повний текст PDF - 2.265 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"