Наведено дані щодо епідеміології, чинників ризику, механізмів розвитку, клінічних особливостей порушень когнітивних функцій у хворих на цукровий діабет типу 2. Проаналізовано дані літератури щодо залежності частоти й тяжкості когнітивних порушень від типу гіпоглікемізуючої терапії. Наведено результати клінічних та експериментальних досліджень особливостей когнітивних функцій на тлі застосування різних антидіабетичних засобів - бігуанідів, тіазолідиндіонів, меглітинідів, агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду 1, інгібіторів дипептидилпептидази-4, інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу та препаратів інсуліну.В огляді проведено аналіз даних літератури щодо епідеміології, механізмів розвитку, особливостей перебігу когнітивних порушень при цукровому діабеті 2-го типу (ЦД2), а також перспективи їх лікування і профілактики. ЦД визнаний незалежним чинником когнітивних порушень і асоціюється з підвищеним ризиком розвитку слабоумства, основними причинами якого є хвороба Альцгеймера і судинна деменція. Результати досліджень останніх років показали, що ЦД2 унаслідок інсулінорезистентності та низки інших механізмів прискорює старіння мозку і зниження когнітивних функцій від помірних когнітивних порушень до деменції, ризик розвитку якої збільшується майже удвічі. Епідеміологічні, нейровізуалізаційні й автопсичні дослідження засвідчують наявність як цереброваскулярних, так і нейродегенеративних механізмів ураження головного мозку при ЦД2. Поганий глікемічний контроль пов'язаний зі зниженням когнітивних функцій, а більша тривалість діабету - з їх погіршенням. Відповідно до чинних рекомендацій щорічний скринінг показаний дорослим віком 65 років і старшим для раннього виявлення легких когнітивних порушень або деменції. Стратегія лікування і профілактики когнітивних порушень при ЦД маэ бути індивідуалізована таким чином, щоб звести до мінімуму виникнення як гіперглікемії, так і гіпоглікемії, а також має бути ефективною щодо запобігання розвитку судинних ускладнень. Особи похилого віку з когнітивними порушеннями повинні мати менш суворі показники глікемії, зокрема глікований гемоглобін << 8,0 %. Результати експериментальних і клінічних досліджень довели, що метформін має цілий спектр нейроспецифічних властивостей, які загалом запобігають прогресуванню діабетичних церебральних порушень і забезпечують ноотропний ефект. Встановлено, що препарат може поліпшити когнітивні функції і настрій у пацієнтів із ЦД2, а також запобігає розвитку деменції, у тому числі альцгеймерівського типу. Застосування метформіну надає змогу зберегти когнітивні функції за рахунок потужного гіпоглікемізуючого ефекту, низького ризику гіпоглікемій, а також позитивного впливу на інші патогенетичні ланки розвитку діабетичних церебральних змін - інсулінорезистентність, гіперінсулінемію, дисліпідемію, запалення, мікро- і макроваскулярні порушення, що робить його пріоритетним у лікуванні пацієнтів із ЦД будь-якого віку.

  Повний текст PDF - 2.188 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"