Упродовж останнього десятиліття опубліковано відомості про численні позаскелетні розлади, асоційовані з дефіцитом вітаміну D, включаючи автоімунну патологію щитоподібної залози. Дослідження багатьох авторів підтверджують вагомий вплив вітаміну D на толерантність до глюкози через його дію на секрецію інсуліну й чутливість до інсуліну. Ефективність додаткового призначення вітаміну D на інсулінорезистентність у хворих на гіпотиреоз до цього часу не досліджувалася. Мета дослідження - встановити вплив додаткового призначення холекальциферолу на інсулінорезистентність у хворих на гіпотиреоз. 47 учасників віком 32 - 74 роки, у тому числі 39 жінок (82,9 %) і 8 чоловіків (17,1 %), було включено в дослідження. Визначали вміст ТТГ, інсуліну та 25(OH)D у сироватці крові, обчислювали індекс HOMA-IR. Усі дослідження проводили до та після лікування. Пацієнти з гіпотиреозом одержували 21 000 МО холекальциферолу на тиждень перорально упродовж 12 тиж. Результати проаналізовано за допомогою методів описової статистики, порівняння між змінними величинами зроблено з використанням парних T-тестів. У всіх учасників дослідження встановлено недостатність і дефіцит вітаміну D. Середній вміст 25(OH)D у сироватці крові становив 21,72 +- 6,14 нг/мл. Показники концентрації інсуліну до та після призначення холекальциферолу дорівнювали 19,36 +- 2,39 і 9,92 +- 2,38 мМО/л (p << 0,05), для HOMA-IR - 3,91 +- 0,32 і 2,38 +- 0,17 (p << 0,05) відповідно. Висновки: одержані результати демонструють вірогідне покращання показників вмісту інсуліну в сироватці крові і HOMA-IR на тлі додаткового призначення холекальциферолу, що вказує на роль вітаміну D у зниженні інсулінорезистентності у хворих на гіпотиреоз.

  Повний текст PDF - 1.856 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"