Наукова періодика України Міжнародний ендокринологічний журнал


Колоскова О. К. 
Особливості персистування бронхіальної астми у школярів залежно від кортизол-продукуючої функції надниркових залоз / О. К. Колоскова, Х. П. Глов’як, Н. М. Крецу // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Т. 13, № 2. - С. 128-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_2_8
Інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС) відіграють зараз провідну роль у лікуванні бронхіальної астми (БА) на етапі як досягнення, так і підтримки повного контролю за клінічними симптомами захворювання. Відомо, що застосування ІГКС у високих дозах може супроводжуватися системними побічними ефектами, найбільш тривожним із них є пригнічення функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Проте, особливості перебігу захворювання та зміни кортизол-продукуючої функції надниркових залоз у дітей, які одержують ІГКС, вивчено недостатньо. Мета роботи - дослідження клінічних особливостей БА у дітей, які одержують базисну протизапальну терапію ІГКС, з урахуванням стану кортизол-продукуючої функції надниркових залоз. Для досягнення мети дослідження методом простої випадкової вибірки комплексно обстежено когорту з 45 дітей шкільного віку, хворих на БА, які одержували ІГКС у складі базисного лікування. Вивчення особливостей перебігу БА у хворих проводили у двох групах, залежно від значення сироваткового кортизолу (СК), що або не досягало мінімального показника норми (<< 50,0 нг/мл, 20 дітей), або перевищувало його (СК >> 50,0 нг/мл, 25 дітей). Захворювання мало тенденцію до тяжчого варіанта клінічних проявів у хворих зі зниженням кортизол-продукуючої функції надниркових залоз. Попри відсутність статистично вірогідних розбіжностей за маркерами тяжкості перебігу БА, показники її контролю за даними клініко-інструментальної оцінної шкали виявилися вірогідно гіршими у хворих із показниками СК << 50,0 нг/мл, у першу чергу за рахунок клінічної складової цієї шкали. За даними клініко-епідеміологічного аналізу встановлено ризик вмісту СК >> 50,0 нг/мл (як маркера збереженої кортизол-продукуючої функції надниркових залоз) за використання низьких доз ІГКС. Так, відношення шансів даної події становило 3,14, відносний ризик - 1,5, абсолютний ризик - 0,26. При цьому використання середніх доз ІГКС асоціювало з незначно підвищеним ризиком пригнічення кортизол-продукуючої функції надниркових залоз (за даними СК << 50,0 нг/мл): відношення шансів - 3,14, відносний ризик - 2,1, абсолютний ризик - 0,26. Висновки: перебіг БА у школярів з умістом СК << 50,0 нг/мл характеризується вираженими клінічними ознаками атопії з "накопиченням" коморбідності, тяжчим перебігом у міжприступному і приступному періодах, а також гіршим контролем за захворюванням за незначно довшої його тривалості. При цьому низькі дози ІГКС у 3,14 разу підвищують імовірність збереження кортизол-продукуючої функції надниркових залоз, а середні дози асоціюють з аналогічним пригніченням даної функції.
  Повний текст PDF - 857.781 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Колоскова О.
  • Глов’як Х.
  • Крецу Н.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Колоскова О. К. Особливості персистування бронхіальної астми у школярів залежно від кортизол-продукуючої функції надниркових залоз / О. К. Колоскова, Х. П. Глов’як, Н. М. Крецу // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Т. 13, № 2. - С. 128-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_2_8.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Колоскова Олена Костянтинівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського