Мета дослідження - вивчення ефективності адаптолу у лікуванні хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) різного ступеня тяжкості з відхиленнями в емоційній сфері без виражених психоорганічних порушень, а також впливу препарату на ефективність основної тиреостатичної терапії, що надає змогу розширити спектр показань для застосування препарату в практиці лікарів-ендокринологів. Під спостереженням перебувало 25 хворих із тиреотоксикозом у стані медикаментозної субкомпенсації (17 - із явним, що розвинувся внаслідок ДТЗ, і 8 - із субклінічним), які одержували в комплексному лікуванні препарат адаптол протягом 2-х міс (група I). Ще 20 хворих з аналогічною патологією сформували контрольну групу (група II). Хворі контрольної групи статистично вірогідно не відрізнялися за віком, статтю, тривалістю та тяжкістю ДТЗ від осіб основної групи. Проведений аналіз одержаних даних свідчить про те, що в I (основній) групі хворих на ДТЗ (з додатковим призначенням препарату адаптол) відзначається більш суттєвий ефект від лікування у порівнянні з хворими контрольної групи. Додаткове призначення препарату адаптол сприяло зменшенню добової дози тиреостатичних препаратів у хворих на ДТЗ, що зменшує ризик виникнення ускладнень терапії. Якщо середня добова доза препаратів тіамазолу/карбімазолу на початку лікування в обстежених групах хворих не відрізнялася, то через 2 міс лікування середня доза тиреостатичних препаратів у першій групі становила 24,3 +- 2,1 мг, у групі контролю - 31,8 +- 2,4 мг (p << 0,05). У процесі терапії адаптолом відзначалося зниження (p << 0,05) вмісту малонового діальдегіду, а також підвищення активності ферментів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази (p << 0,05) і глутатіонпероксидази (p << 0,05). Висновки: через 2 міс терапії адаптолом, згідно із шкалою Гамільтона, серед хворих основної групи були відсутні тривожні стани (5,6 +- 1,2 бала; p << 0,05), тоді як у контрольній групі відзначалася наявність симптомів тривоги (14,8 +- 2,7 бала; p << 0,05). Адаптол чинить позитивний терапевтичний вплив як щодо оксидантної, так і щодо антиоксидантної системи, що проявляється гальмуванням перекисного окиснення ліпідів і активацією компенсаторних процесів. З огляду на проведене дослідження застосування адаптолу має посісти належне місце в схемах лікування ДТЗ та розширити його можливості у разі як легкого, так і тривалого перебігу захворювання.

  Повний текст PDF - 231.243 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"