Стан субклінічного гіпертиреозу можна розглядати як оптимальну модель для оцінки значення тиреотропного гормона (ТТГ) для кісткової тканини у клінічній практиці. Мета дослідження - здійснити порівняльний аналіз впливу субклінічного гіпертиреозу різного генезу на показники мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) і параметри кісткового обміну. У дослідження за амбулаторних умов було включено 112 жінок з діагнозом "субклінічний гіпертиреоз" і тривалістю менопаузи принаймні 5 років. Із числа обстежених ендогенний субклінічний гіпертиреоз спостерігався у 78-ми жінок (група I), екзогенний субклінічний гіпертиреоз на тлі супресивної терапії левотироксином (група II) - у 34. До контрольної групи (група III) увійшло 20 жінок без порушення функції щитоподібної залози. У дослідженні вперше проведений порівняльний аналіз стану кісткового метаболізму, показників МЩКТ, а також показників фосфору та кальцію, ліпідного спектру крові у жінок із субклінічним гіпертиреозом різної етіології. Позитивна кореляція маркерів кісткового метаболізму і вільного трийодтироніну (вТ3) як гормонів, необхідних для розвитку скелета та підтримки його гомеостазу, вказує на фізіологічний вплив паратгормона і вТ3 на кісткову тканину. Показано, що стан кісткового метаболізму і МЩКТ залежить не лише від вмісту ТТГ, але й від причин розвитку субклінічного гіпертиреозу. Висновки: у жінок постменопаузального періоду з ендогенним субклінічним гіпертиреозом спостерігається вірогідне зниження показників МЩКТ, більш виражене в кістках із кортикальною будовою. Виявлено негативну кореляційну залежність між маркерами кісткового метаболізму і ТТГ серед усіх пацієнтів, включених у дослідження.

  Повний текст PDF - 244.221 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"