Сучасна концепція анестезіологічного забезпечення має на меті не тільки адекватне знеболювання, але й управління життєво важливими функціями організму пацієнта впродовж операції. Тому одним із найбільш значущих завдань сучасної анестезіології є об'єктивізація контролю адекватності загального знеболювання, що передбачає контроль функцій і процесів, виявлення їх небезпечних відхилень для запобігання ускладненням під час анестезії. Мета дослідження - оцінити ефективність і значущість використання індексу стану пацієнта (Patient State Index - PSI) у разі введення різних комбінацій анестетиків упродовж загальної анестезії у пацієнтів похилого та старечого віку під час лапароскопічної холецистектомії. У дослідження було залучено 60 пацієнтів, середній вік яких становив <$E70,6~symbol С~7,1> року, прооперованих з приводу жовчнокам'яної хвороби. Середня тривалість операції - <$E56,1~symbol С~9,8> хв. Пацієнтів було розподілено за двома групами залежно від виду анестезії: 1-ша група (n = 30) - інгаляційна анестезія на основі севофлурану (2 - 3 об. %) зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ); 2-га група (n = 30) - тотальна внутрішньовенна анестезія на основі пропофолу (2 мг/кг/год) із ШВЛ. Проведено моніторинг показників гемодинаміки (пульс, артеріальний тиск, середній артеріальний тиск, серцевий викид) та SpO2 за допомогою монітора Vismo (Nihon - Kohden, Японія). Моніторинг глибини анестезії проводився за допомогою платформи Masimo Root із визначенням PSI. За показниками гемодинаміки хворі між групами не відрізнялися. Показники PSI, за даними моніторингу, на різних етапах анестезії між групами суттєво не відрізнялися: до премедикації - <$E99,0~symbol С~0,6> vs <$E99,0~symbol С~0,5> (p >> 0,05), після премедикації - <$E79,1~symbol С~2,4> vs <$E79,5~symbol С~3,5> (p >> 0,05), за інтубації - <$E39,5~symbol С~4,0> vs <$E39,0~symbol С~5,1> (p >> 0,05), на початок операції - <$E33,5~symbol С~4,5> vs <$E33,6~symbol С~4,1> (p >> 0,05), за екстубації - <$E87,1~symbol С~3,0> vs <$E89,0~symbol С~3,1> (p >> 0,05). Відрізнялися показники під час накладанн карбоксиперитонеуму - <$E48,2~symbol С~2,0> vs <$E39,2~symbol С~4,1> (p << 0,05) та на етапі закінчення операції - <$E41,1~symbol С~3,1> vs <$E48,1~symbol С~2,6> (p << 0,05). Середній час пробудження в 2-й групі був дещо коротшим - <$E9,8~symbol С~1,7> vs <$E7,5~symbol С~1,2> хв. Висновки: використання показника PSI надає змогу здійснювати безперервний неінвазивний моніторинг глибини наркозу, допомагає уникнути недостатньої або надмірної седації, створює можливість більш м'якого виходу з наркозу, що підвищує безпеку анестезії під час проведення лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого та старечого віку.

  Повний текст PDF - 1.085 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"