Наукова періодика України Медицина невідкладних станів


Галушко О. А. 
Особливості анестезіологічного забезпечення лапароскопічних операцій при гострому холециститі / О. А. Галушко, В. І. Мамчич, В. В. Донець, М. А. Чайка // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 5. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_5_9
Після лапароскопічних холецистектомій (ЛХЕ) при гострому холециститі (ГХ) часто виникають післяопераційна нудота і блювання (ПОНБ), седація, дегідратація, післяопераційний біль. Мета работи - визначити оптимальний метод анестезіологічного забезпечення при ЛХЕ з приводу ГХ. У дослідження залучено 339 хворих, прооперованих з приводу ГХ у КЗ КОР "Київська обласна клінічна лікарня" за період 2013 - 2017 роки. Хворі були розподілені на 3 групи відпoвіднo дo схеми анестезіологічного зaбeзпeчeння. У 1-й групі (n = 112) проводилась анестезія без використання опіоїдів (дексмедетомідин, лідокаїн, пропофол) та штучної вентиляції легень (ШВЛ). Друга група (n = 117): прoпoфoл з фентанілом та ШВЛ. У 3-й групі (n = 110) прoвoдився наркоз ceвoфлурaнoм у комбінації з фентанілом та ШВЛ. У післяопераційному періоді всі хворі отримували перорально парацетамол 500 мг (до 4 разів на добу), декскетопрофену трометамол 25 мг (до 3 разів на добу), а при неефективності знеболювання (оцінка за ВАШ понад 4 бали): у 1-й групі - трамадол 100 мг, у 2-й і 3-й групах - морфін 5 - 10 мг внутрішньом'язово. В 1-й групі на початку операції показники частоти серцевих скорочень і середні значення артеріального тиску після індукції, при інтубації на 3, 5 та 7-й хвилинах пневмоперитонеуму були значно вищими, ніж у інших групах (<$E p~<<~0,05>). Лише один пацієнт 1-ї групи вимагав ондансетрону для лікування ПОНБ проти 8 та 6 хворих 2-ї і 3-ї груп відповідно (<$E р~<<~0,05>). Оцінки післяопераційного болю у пацієнтів різних груп були ідентичними і не мали статистичної різниці (<$E p~>>~0,05>). Висновки: для анестезіологічного забезпечення ЛХЕ з приводу ГХ може бути використана будь-яка із запропонованих методик. При використанні безопіоїдної анестезії в інтраопераційному періоді частіше реєструвалися гіпертензивні реакції і тахікардія, проте в післяопераційному періоді були нижчими показник використання анальгетиків порятунку та частота розвитку ПОНБ. Таким чином, безопіоїдна анестезія при ЛХЕ найбільш показана пацієнтам з ризиками розвитку ПОНБ та опійною наркоманією в анамнезі.
  Повний текст PDF - 1.058 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Галушко О.
  • Мамчич В.
  • Донець В.
  • Чайка М.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Галушко О. А. Особливості анестезіологічного забезпечення лапароскопічних операцій при гострому холециститі / О. А. Галушко, В. І. Мамчич, В. В. Донець, М. А. Чайка // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 5. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_5_9.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Галушко Олександр Анатолійович (медичні науки)
  • Мамчич Володимир Іванович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського