Місцеві анестетики (МА), як і всі інші ліки, можуть спричинити небажані явища. На відміну від украй рідкісних (приблизно 1 : 1 000 000) алергічних реакцій на МА інтоксикація місцевими анестетиками (ІМА) є значно більш вірогідною (інцидентність приблизно 1 : 1000), особливо з відносно високими дозами, вживаними для епідуральних або великих блокад нервів. Лікування тяжкої ІМА від сучасних анестетиків потужної та довготривалої дії (наприклад, бупівакаїну) було дуже складним і майже безнадійним до успішного "ліпідного порятунку" доволі високими внутрішньовенними дозами ліпідної емульсії у щурів у 1998 році, потім у пацієнтів у 2006 році. Цей революційний метод (20 % ліпідна емульсія болюсом 100 мл упродовж 2 - 3 хвилин, потім інфузією 200 - 250 мл упродовж 15 - 20 хвилин, якщо не відновиться стабільність гемодинаміки - розглянути повторний болюс чи пришвидшення інфузії), образно названий "срібною кулею" проти ІМА, спершу рекомендувався лише як засіб відчаю у випадку безуспішної реанімації. Однак рекомендації Американського товариства регіональної анестезії 2010, 2012 і 2017 років послідовно ставали все менш консервативними, і зараз іліпідний порятунокі рекомендований за перших ознак серйозної ІМА, одразу після забезпечення прохідності дихальних шляхів. Висновок: один літр 20 % ліпідної емульсії має бути наявний на кожному робочому місці, де виконують епідуральну анестезію або великі блокади нервів високими дозами МА.

  Повний текст PDF - 1.092 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"