Наукова періодика України Медицина невідкладних станів


Філик О. В. 
Відлучення від штучної вентиляції легень у пацієнта з постгіпоксичною енцефалопатією та центральною гіпертермією / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 4. - С. 128-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_4_23
Постгіпоксичне ушкодження центральної нервової системи часто супроводжується поліорганною дисфункцією, персистуючим неврологічним дефіцитом та може ускладнитися центральною гіпертермією. Мета роботи - проаналізувати літературні дані про методи лікування гіпертермії центрального генезу та запропонувати стратегію відлучення від респіраторної терапії в такого пацієнта. Пошук літературних джерел проводився в базах даних PubMed та MedLine за останні 13 років. Пошуковими словами були "гіпертермія центрального генезу" та "відлучення від штучної вентиляції легень у дітей із постгіпоксичною енцефалопатією". Спостереження та лікування пацієнта здійснювалися на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП "Львівська обласна клінічна лікарня "ОХМАТДИТ" у вересні - жовтні 2018 року. У дитини віком 7 міс. після перенесеної клінічної смерті та успішного відновлення спонтанного кровообігу розвинулися постгіпоксична енцефалопатія, синдром поліорганної дисфункції та гіпертермія центрального генезу. Це призвело до зростання хвилинної вентиляції легень, тахікардії та, відповідно, труднощів із відлученням від респіраторної підтримки. Крім того, у пацієнта був клінічно значимий гіпертонус м'язів нижніх кінцівок з їх постійним спонтанним розведенням у кульшових суглобах понад 180<$E symbol Р>. В лікування був доданий баклофен у дозі 0,3 мг/кг/добу per os, яка через 7 днів була збільшена до 0,6 мг/кг/добу. На 3-тю добу від моменту призначення баклофену температура тіла стала стабільно нижчою за 38 <$E symbol Р>C, на 5-ту добу не перевищувала 37,5 <$E symbol Р>C. Відлучення від штучної вентиляції легень проводилося поетапно і від примусово-допоміжного режиму штучної вентиляції легень із поступовим зниженням параметрів підтримки до допоміжного режиму з щоденним збільшенням інтервалу спонтанного дихання пацієнта без респіраторної підтримки, починаючи від 2 - 4 год у денний період часу впродовж 2 - 3 днів та переходу до планової допоміжної вентиляції лише в нічний час і повного відлучення від допоміжної вентиляції. Повне відлучення від штучної вентиляції легень відбулося на 7-му добу з моменту призначення баклофену. Висновки: контроль над гарячкою в пацієнтів, які перенесли ушкодження центральної нервової системи, може покращити результати лікування, особливо якщо буде розроблено більш ефективні стратегії моніторингу та лікування гіпертермії.
  Повний текст PDF - 996.276 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Філик О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Філик О. В. Відлучення від штучної вентиляції легень у пацієнта з постгіпоксичною енцефалопатією та центральною гіпертермією / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 4. - С. 128-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_4_23.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Філик Ольга Володимирівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського