Удосконалення методик штучного кровообігу (ШК) не втрачає актуальності і за сучасних умо. Мета дослідження - вдосконалити метод штучного кровообігу під час проведення кардіохірургічних втручань за рахунок модифікації поверхні контура штучного кровообігу й внутрішньовенного введення фруктозо-1,6-дифосфату. На базі ДНУ "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" ДУС було обстежено 64 кардіохірургічних хворих, прооперованих із використанням штучного кровообігу. Пацієнтів було розподілено на 3 групи: Gr1 - пацієнти, яким проводився ШК з використанням езафосфіни (n = 22); Gr2 - пацієнти, яким проводився ШК із використанням екстракорпорального контура, обробленого адаптуючою композицією (n = 21), і Gr3 - група контролю (n = 21). У хворих у кожній групі робили мазки й виконували загальний аналіз крові, вивчали морфометрію мазків крові, еритроцитарні індекси, кислотно-лужний стан, гемоліз і рівень фосфатів. Дослідження проводили перед початком перфузії, на 10, 40, 60-й хв (етап зігрівання) штучного кровообігу й через годину після відключення апарата штучного кровообігу. Показано, що зниження показників гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту в усіх трьох групах відбувається за рахунок гемодилюції внаслідок використання розчинів для кардіоплегії. За використання препарату езафосфіна й обробки контура оксигенатора адаптуючою композицією показник гемолізу після ШК менш виражений, ніж у контрольній групі (p << 0,05). Гіпофосфатемія є недооціненою проблемою в кардіохірургічних хворих. У Gr1 введення езафосфіни дозволило скоригувати гіпофосфатемію (p << 0,001). У Gr2 рівень фосфору наприкінці перфузії суттєво не відрізнявся від початкових значень (p = 0,07). У Gr3 рівень фосфору після ШК зменшився (p << 0,001), що свідчить про енергетичний дефіцит у даної категорії хворих. Зміни показників змішаної венозної сатурації вірогідно відображають адекватність споживання кисню. Напруга кисню у змішаній венозній крові у Gr1, у якій застосовувалася езафосфіна, протягом ШК була суттєво вищою, ніж у Gr3 (p << 0,05). Під час аналізу морфометрії мазків крові встановлено, що в контрольній групі у процесі ШК починаючи з 10-ї хв спостерігається тенденція до трансформації еритроцитів в ехіноцити, які після штучного кровообігу переважають в полі зору у порівнянні з періодом до ШК (p << 0,05). Після ШК у полі зору з$являються ехіноцити, мікроцити й еритроцити у формі бублика. Під час аналізу морфометрії мазків крові в Gr1 і Gr2 встановлено, що дискоцити меншою мірою трансформуються в ехіноціти, і на 40-й хв ШК кількість нормоцитів вірогідно не відрізняється від показників до ШК (p >> 0,05). Висновки: доведено доцільність використання езафосфіни й адаптуючої композиції під час виконання штучного кровообігу під час кардіохірургічних втручань. Запропоновані методики призводять до корекції гіпофосфатемії, покращують постачання клітин киснем, підвищують опірність гемолізу, збільшують запас багатих енергією фосфорних сполук. Відзначено позитивний вплив на морфометричний стан еритроцитів. Кращі показники змішаної венозної сатурації відзначено за використання езафосфіни.

  Повний текст PDF - 3.097 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"