Сучасні досягнення в хірургічних та анестезіологічних технологіях надали змогу знизити рівень летальності після панкреатодуоденальної резекції (ПДР) до 3 %, але післяопераційні ускладнення за даної патології досягають 29,5 - 70 %. Тому питання пошуку й уникнення факторів, що спричиняють виникнення ускладнень після ПДР, є одним із найважливіших у розвитку сучасної хірургічної панкреатології. Для оцінки ефективності схем періопераційного лікування було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів ПДР 78 хворих з доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони за період з 2003 по 2017 р. З 2015 р. під час виконання операції розпочато застосування програми прискореного відновлення (ППВ). З метою порівняльного аналізу хворих було розподілено на 2 групи: у I групу (основна) було включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 рр., періопераційне ведення яких проводили відповідно до ППВ, у II групу (група порівняння) ретроспективно було відібрано 39 пацієнтів за період із січня 2003 по жовтень 2014 р., періопераційне лікування яких проводилося за традиційним методом. Вивчали об'єм інтраопераційної інфузійної терапії, терміни відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу. Об'єм застосованих розчинів у разі інтраопераційної інфузійній терапії був значно нижчим в I групі (2100 мл, 95 % CI: [1988; 2300] проти 3300 мл, 95 % CI: [3100; 3500]; p << 0,001). Пацієнти I групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у II групі (1,00, 95 % CI: [1,00; 1,00] проти 6,00, 95% CI: [6,00; 7,00]; p << 0,001). На підставі результатів статистичного аналізу за даними ROC-кривої було виявлено взаємозв'язок між об'ємом інтраопераційної інфузійної терапії та терміном видалення назогастрального зонда й відновленням перорального харчування у післяопераційному періоді. Висновки: застосування рестриктивного типу інфузійної терапії в концепції ППВ вірогідно скорочує термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, зменшуючи частоту гастростазу у пацієнтів після ПДР. Виявилося, що статистично вірогідним фактором впливу на можливість проведення раннього перорального харчування є об'єм інтраопераційної інфузії у пацієнтів після ПДР.

  Повний текст PDF - 1.762 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"