Реформування системи навчання висуває на перший план проблему вдосконалення медичної освіти. Актуальним залишається підвищення рівня володіння практичними навичками під час надання екстреної медичної допомоги. Симуляційне навчання є найбільш прийнятним у даній ситуації. Головні ознаки симуляційного навчання - це можливість використання муляжів, манекенів або статистів для повноти та реалістичності моделювання об'єкта; відпрацювання конкретних практичних навичок за чітким алгоритмом дії з використанням сучасної апаратури та без завдання шкоди здоров'ю людини; відпрацювання командної роботи в імітованій конкретній ситуації. Мета роботи - провести аналіз ефективності симуляційного навчання студентів старших курсів з надання екстреної медичної допомоги на кафедрі медицини катастроф Запорізького державного медичного університету. Проведено ретроспективний аналіз ефективності симуляційного навчання студентів п'ятого та шостого курсів за 2015 - 2017 навчальний рік. Ефективність навчання оцінювалась за допомогою тестування, анкетування та залікового оцінювання практичних навичок на муляжах та манекенах. У створеному навчально-тренувальному класі навчання проводиться згідно з робочою програмою з використанням додаткового оснащення. Заняття давали теоретичні знання та практичні навички первинного огляду критичного хворого, відновлення та підтримки прохідності дихальних шляхів, компресії грудної клітки, внутрішньовенного та внутрішньокісткового введення медикаментів, роботи з автоматичним зовнішнім та професійним дефібриляторами, роботи в команді, тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі, вивчались сучасні способи транспортної іммобілізації, проведення первинного медичного сортування. Оцінка виживання знань і практичних навичок у студентів п'ятого курсу проводилася через рік, під час проходження ними курсу дистанційного навчання. Аналіз навчання показав, що студенти п'ятого та шостого курсів мають достатні теоретичні знання щодо алгоритму базової серцево-легеневої реанімації (82,2 +- 2,4 % та 89,2 +- 3,8 % відповідно); знання основних медикаментів, які використовуються під час розширеної серцево-легеневої реанімації (78,6 +- 2,4 % та 85,7 +- 2,4 % відповідно); вміння якісно проводити компресійні стиснення грудної клітки (88,2 +- 1,2 % та 89,4 +- 1,8 % відповідно), але низький рівень володіння практичними навичками відновлення прохідності дихальних шляхів (32,8 +- 2,2 %); роботи з автоматичним зовнішнім (18,5 +- 2,0 %) або професійним (16,3 +- 2,0 %) дефібриляторами; катетеризації периферійної вени або внутрішньокісткового доступу (17,3 +- 2,0 %). Висновки: симуляційне навчання надає змогу студентам опанувати означені практичні навички в достатньому обсязі.

  Повний текст PDF - 1.546 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"