Проводилися реоенцефалографічні дослідження постраждалих із політравмою з провідним компонентом тяжкої черепно-мозкової травми, в яких було діагностовано смерть головного мозку. Смерть головного мозку констатували на підставі клінічних діагностичних критеріїв, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 821 (2013 р.), та додаткового визначення напруження кисню в артеріальній крові та крові, що була взята з внутрішньої яремної вени. Обидва пацієнти продовжували перебувати на штучній вентиляції легенів. За допомогою безперервної інфузії дофаміну та фенілефрину усунено артеріальну гіпотензію й брадикардію. Систолічний артеріальний тиск доведено до 180 мм рт.ст. Спроможність серцевого викиду контролювалася за допомогою тетраполярної грудної реографії за методом Кубічека. Однак ефективна гемодинамічна підтримка не надала змоги зареєструвати комплекси реоенцефалограми, що за величиною амплітуди могли б свідчити про наявність ефективного церебрального кровообігу. Автори стверджують, що головна роль у формуванні комплексів імпедансної реоплетизмограми під час проведення реоенцефалографічного дослідження належить церебральному кровообігу, а не кровообігу в тканинах скальпа.

  Повний текст PDF - 1.18 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"