Як відомо, тяжка черепно-мозкова травма супроводжується розвитком гіпоксії з подальшою загибеллю нервових клітин. Важливу роль у патологічному процесі відіграють автоімунні реакції клітинного і гуморального типу. Мета роботи - вивчити вміст у крові автоантитіл до нейроантигенів у хворих на тяжку черепно-мозкову травму (ТЧМТ). Обстежено 40 хворих з ізольованою ТЧМТ, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії у післяопераційному періоді. Контрольну групу становили 20 здорових добровольців. Вміст автоантитіл до мозкових антигенів (основного білка мієліну (MBP), кальційзв'язуючого білка (S-100), нейроспецифічної енолази (NSE) та загального мозкового антигенa) визначали за допомогою методу імуноферментного аналізу на 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-му, 14-ту добу після оперативного втручання. Виявлено, що рівень автоантитіл до основного білка мієліну на 1-шу добу, а також упродовж усього дослідження вірогідно не відрізнявся від рівня здорових добровольців. Концентрація автоантитіл до кальційзв'язуючого білка на 1-шу добу вірогідно не відрізнялась від рівня здорових добровольців, але на 3-тю добу вона збільшилась, різниця між показниками пацієнтів і здорових добровольців була статистично вірогідною. На 5-ту добу відбувалося зниження показників зі збереженням вірогідної різниці. На 7-му та 14-ту добу рівні автоантитіл пацієнтів поступово знижувалися (p >> 0,05). Рівень автоантитіл до нейроспецифічної енолази на 1-шу добу не перевищував показники здорових добровольців (p >> 0,05). На 3-тю добу рівень збільшився, досягнувши піка на 5-ту добу, коли різниця у порівнянні з показниками здорових добровольців була статистично вірогідною. В подальшому відбувалося зниження показників зі збереженням статистично вірогідної різниці. Рівні автоантитіл до загального мозкового антигена на 1-шу добу були підвищені, але вірогідно не відрізнялися від показників здорових добровольців. В подальшому показники зростали, досягши піка на 5-ту добу, коли вони статистично різнилися з показниками здорових добровольців. Надалі спостерігалося зниження показників на 7-му та 14-ту добу зі збереженням статистично вірогідної різниці. Висновки: результати дослідження показали, що ТЧМТ викликає підвищення рівнів специфічних автоантитіл до мозкових антигенів у сироватці крові хворих. Зафіксований високий рівень автоантитіл до нейроспецифічної енолази, білка S-100, загального мозкового антигена і низький - до основного білка мієліну, що надає змогу зробити висновок про те, що саме нейрони і астроглія схильні насамперед до змін та пошкодження, оскільки до їх антигенів активується автоімунний процес.

  Повний текст PDF - 280.459 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"