Наукова періодика України Медицина невідкладних станів


Сірко А. Г. 
Результати хірургічного лікування бойових вогнепальних черепно-мозкових поранень / А. Г. Сірко // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 8. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_8_10
Під час ведення бойових дій у локальних конфліктах сьогодення частота поранень голови суттєво зросла і становить близько 24 - 27 %. Проникні поранення голови та шиї за частотою посідають друге місце після пошкодження кінцівок. Мета роботи - проведення аналізу результатів хірургічного лікування бойових вогнепальних черепно-мозкових поранень (ЧМП). Дослідження засноване на аналізі результатів комплексного обстеження та лікування 132 постраждалих за вогнепальних ЧМП, яких лікували у КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова" у 2014 - 2015 рр. Середній вік поранених становив 33,2 +- 8,8 року. У 93 (70,45 %) постраждалих було діагностовано проникні вогнепальні ЧМП, у 39 (29,55 %) - непроникні. У 115 (87,12 %) спостереженнях ЧМП були спричинені уламками мінно-вибухових пристроїв, у 17 (12,88 %) - кулями, випущеними зі стрілецької зброї. Задовільний стан хворих під час госпіталізації відзначено у 2 (1,52 %) спостереженнях, середньої тяжкості - у 32 (24,24 %), тяжкий - у 63 (47,73 %), вкрай тяжкий - у 28 (21,21 %), термінальний - у 7 (5,3 %). Проведено аналіз летальності серед постраждалих, крім того, здійсненоно оцінку результатів лікування за шкалою наслідків Глазго через 1 та 6 міс. після поранення. Померли 16 постраждалих за бойових ЧМП. Післяопераційна летальність становила 12,1 %. Всі постраждалі з непроникними ЧМП (39 осіб) вижили. Померли 16 (17,2 %) із 93 поранених за проникних ЧМП. Померли 7 (41,2 %) із 17 постраждалих у разі кульових ЧМП і 5 (4,3 %) із 115 - за мінно-вибухових. Летальність у разі проникних рикошетних ЧМП становила 7,4 %, сліпих - 14,8 %, наскрізних - 33,3 %, дотичних - 100 %. Всі постраждалі, госпіталізовані у ясній свідомості та стані помірного приглушення, живі. Летальність постраждалих за проникних ЧМП, госпіталізованих у стані глибокого приглушення, становила 7,1 %, у стані сопору (9 - 10 балів за шкалою коми Глазго, ШКГ) - 11,1 %, у комі I ступеня (6 - 8 балів за ШКГ) - 10,5 %, у комі II ступеня (4 - 5 балів за ШКГ) - 62,5 %, у комі III ступеня (3 бали за ШКГ) - 100 %. Первинні тяжкі ушкодження головного мозку спричинили смерть 14 (87,5 %) постраждалих; 2 (12,5 %) пацієнтів померли через гнійно-септичні ускладнення. Висновки: кульові ЧМП виявилися більш тяжкими, ніж осколкові поранення. Смертельні кульові ЧМП відзначали майже у 10 разів частіше, ніж мінно-вибухові. Летальність також залежала від виду ЧМП: вона збільшувалася від рикошетних до наскрізних ушкоджень черепа і головного мозку. Основна причина смерті за ЧМП - тяжкі структурні ушкодження головного мозку.
  Повний текст PDF - 274.056 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Сірко А.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Сірко А. Г. Результати хірургічного лікування бойових вогнепальних черепно-мозкових поранень / А. Г. Сірко // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 8. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_8_10.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Сірко Андрій Григорович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського