На основі аналізу даних клінічної групи описано причини та розвиток дихальної недостатності у пацієнтів із тяжким гострим панкреатитом (ТГП), обгрунтовано причини складності та час початку штучної вентиляції легень (ШВЛ), запропоновано шляхи її оптимізації. Проаналізована група пацієнтів (n = 10), які страждали від ТГП, ускладненого дихальною недостатністю. Усім пацієнтам виміряно внутрішньочеревний тиск при надходженні у відділення, до та після інтубації і початку ШВЛ. Для вимірювання внутрішньочеревного тиску був обраний непрямий метод (Kron та Iberti). Семеро пацієнтів вимагали початку ШВЛ протягом перших 2 - 3 діб перебування у відділенні анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії. У всіх виявлено внутрішньочеревну гіпертензію (ВЧГ) 2 - 4-го ступеня (WSACS). При дослідженні ВЧГ виявили підвищення її рівня від 5 до 22 % після переведення хворих на ШВЛ, при повній нейроміоплегії. Висновки: розвиток дихальної недостатності у хворих із ТГП корелює з наростанням ВЧГ. Наявність у хворих ВЧГ 2 - 4-го ступеня є патофізіологічним компонентом розвитку гострої дихальної недостатності та може бути одним із критеріїв планового початку респіраторної підтримки. Інвазивна ШВЛ підвищує ВЧГ, однак питання про те, який параметр має найбільш вагомий вплив на дані зміни, потребує подальших досліджень. Вчасність початку респіраторної терапії у хворих із ТГП є, без сумніву, одним з основних пріоритетів боротьби з летальністю. Проте наявність ВЧГ суттєво ускладнює проведення респіраторної терапії та однозначно потребує подальшого дослідження та пошуку шляхів оптимізації.

  Повний текст PDF - 274.064 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"