Наукова періодика України Медицина невідкладних станів


Муризіна О. Ю. 
Кардіопротективні властивості торакальної паравертебральної блокади в гострому періоді закритої торакальної травми різного ступеня тяжкості / О. Ю. Муризіна, О. М. Клигуненко // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 5. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_5_12
Зазначено, що адекватність аналгезії при тяжкій закритій торакальній травмі (ЗТТ) забезпечується регіонарними методами знеболювання, одним із яких є торакальна паравертебральна блокада (ТПБ), яка вже довела свою ефективність. Проте не наведені дослідження впливу ТПБ на перебіг саме ушкодження серця після ЗТТ. Мета роботи - виявлення впливу ТПБ, проведеної в гострому періоді ЗТТ, на перебіг первинних і вторинних травматичних ушкоджень серця. Контрольоване проспективне нерандомізоване дослідження засновано на аналізі лікування 82 постраждалих із ЗТТ: 70 (85,4 %) чоловіків, 12 (14,6 %) жінок, віком 53 (45, 65) роки. Групи сформовані за тяжкістю ЗТТ, де у підгрупах ("a", "b") порівнювалася ефективність системної аналгезії (нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) та опіоїд) і ТПБ, проведеної у гострому періоді й надалі упродовж 4 - 5 діб. 1-ша групa - Injury Severity Score (ISS) - 16,0 +- 4,4 бала, APACHE II - 11,7 +- 3,6; 2-га група - ISS - 17,1 +- 3,9 бала, APACHE II - 13,8 +- 4,1; 3-тя група - ISS - 18,5 +- 4,9 бала, APACHE II - 14,5 +- 2,3. ЗТТ (ISS - 18 (14, 20) балів) із контузійним ушкодженням легенів I і II ступеня у 62 (76 %) постраждалих (у 22 % виявлено на 1-шу добу, у 79 % - на 2-гу - 3-тю добу) ускладнювалася струсом чи забоєм серця до 70 % спостережень, післятравматичною міокардіодистрофією у ранньому та відновлювальному періодах - майже в усіх постраждалих. На електрокардіограмі (ЕКГ) - субендокардіальні та субепікардіальні зміни, пробіжки тахікардії, екстрасистоли, неспецифічні зміни кінцевої частки шлуночкового комплексу, ознаки інфаркту міокарда травматичного походження, а також і II типу через крововтрату (у 2 пацієнтів). Не виявлено різниці ЕКГ-ознак між гемодинамічно стабільними і нестабільними пацієнтами. Застосування НПЗЗ та опіоїду (n = 43, підгрупи "а") достатньою мірою не усувало біль і гіпоксемію, зберігався периферичний вазоспазм (загальний периферичний судинний опір (ЗПСО) - 1987 +- 159 дин/с і см2), тахікардія (86 +- 13 уд і хв-1), зменшення роботи серця (серцевий індекс (СІ) - 2,71 +- 0,27 л/м2 і хв). Застосування ТПБ (n = 39, підгрупи "b") одразу знижувало біль на 68 +- 7 %, забезпечувало ліпше SрО2 95,6 +- 1,7 % проти 94,1 +- 1,5 % та РаО2/FіО2 340 +- 25 проти 312 +- 50 у підгрупах "а", що поєднувалось зі зменшенням тахікардії (80 +- 7 уд і хв-1) та периферичного судинного опору (ЗПСО - 1692 +- 157 дин/с~ і см2; p = 0,01) при одночасному сприятливому збільшенні продуктивності серцевої діяльності (СІ - 3,1 +- 0,17 л/м2 і хв). На 5-ту добу на фоні ТПБ РаО2/FiО2 був вищий, ніж у підгрупах "а" - 380 +- 28 % проти 362 +- 27 %; SрО2 - 96,8 +- 0,7 % проти 95,1 +- 1,1 % (p = 0,02). Висновки: ТПБ, проведена одразу в гострому періоді ЗТТ через усунення болю і гіпоксемії, має кардіопротекторну дію, що виявляється в антиаритмічному та протиішемічному ефектах, запобігаючи ускладненому перебігу струсу чи забою серця, зменшуючи прояви первинної і вторинної посттравматичної міокардіодистрофії.Зазначено, що адекватність аналгезії при тяжкій закритій торакальній травмі (ЗТТ) забезпечується регіонарними методами знеболювання, одним із яких є торакальна паравертебральна блокада (ТПБ), яка вже довела свою ефективність. Проте не наведені дослідження впливу ТПБ на перебіг саме ушкодження серця після ЗТТ. Мета роботи - виявлення впливу ТПБ, проведеної в гострому періоді ЗТТ, на перебіг первинних і вторинних травматичних ушкоджень серця. Контрольоване проспективне нерандомізоване дослідження засновано на аналізі лікування 82 постраждалих із ЗТТ: 70 (85,4 %) чоловіків, 12 (14,6 %) жінок, віком 53 (45, 65) роки. Групи сформовані за тяжкістю ЗТТ, де у підгрупах ("a", "b") порівнювалася ефективність системної аналгезії (нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) та опіоїд) і ТПБ, проведеної у гострому періоді й надалі упродовж 4 - 5 діб. 1-ша групa - Injury Severity Score (ISS) - 16,0 +- 4,4 бала, APACHE II - 11,7 +- 3,6; 2-га група - ISS - 17,1 +- 3,9 бала, APACHE II - 13,8 +- 4,1; 3-тя група - ISS - 18,5 +- 4,9 бала, APACHE II - 14,5 +- 2,3. ЗТТ (ISS - 18 (14, 20) балів) із контузійним ушкодженням легенів I і II ступеня у 62 (76 %) постраждалих (у 22 % виявлено на 1-шу добу, у 79 % - на 2-гу - 3-тю добу) ускладнювалася струсом чи забоєм серця до 70 % спостережень, післятравматичною міокардіодистрофією у ранньому та відновлювальному періодах - майже в усіх постраждалих. На електрокардіограмі (ЕКГ) - субендокардіальні та субепікардіальні зміни, пробіжки тахікардії, екстрасистоли, неспецифічні зміни кінцевої частки шлуночкового комплексу, ознаки інфаркту міокарда травматичного походження, а також і II типу через крововтрату (у 2 пацієнтів). Не виявлено різниці ЕКГ-ознак між гемодинамічно стабільними і нестабільними пацієнтами. Застосування НПЗЗ та опіоїду (n = 43, підгрупи "а") достатньою мірою не усувало біль і гіпоксемію, зберігався периферичний вазоспазм (загальний периферичний судинний опір (ЗПСО) - 1987 +- 159 дин/с і см2), тахікардія (86 +- 13 уд і хв-1), зменшення роботи серця (серцевий індекс (СІ) - 2,71 +- 0,27 л/м2 і хв). Застосування ТПБ (n = 39, підгрупи "b") одразу знижувало біль на 68 +- 7 %, забезпечувало ліпше SрО2 95,6 +- 1,7 % проти 94,1 +- 1,5 % та РаО2/FіО2 340 +- 25 проти 312 +- 50 у підгрупах "а", що поєднувалось зі зменшенням тахікардії (80 +- 7 уд і хв-1) та периферичного судинного опору (ЗПСО - 1692 +- 157 дин/с~ і см2; p = 0,01) при одночасному сприятливому збільшенні продуктивності серцевої діяльності (СІ - 3,1 +- 0,17 л/м2 і хв). На 5-ту добу на фоні ТПБ РаО2/FiО2 був вищий, ніж у підгрупах "а" - 380 +- 28 % проти 362 +- 27 %; SрО2 - 96,8 +- 0,7 % проти 95,1 +- 1,1 % (p = 0,02). Висновки: ТПБ, проведена одразу в гострому періоді ЗТТ через усунення болю і гіпоксемії, має кардіопротекторну дію, що виявляється в антиаритмічному та протиішемічному ефектах, запобігаючи ускладненому перебігу струсу чи забою серця, зменшуючи прояви первинної і вторинної посттравматичної міокардіодистрофії.
  Повний текст PDF - 240.289 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Муризіна О.
  • Клигуненко О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Муризіна О. Ю. Кардіопротективні властивості торакальної паравертебральної блокади в гострому періоді закритої торакальної травми різного ступеня тяжкості / О. Ю. Муризіна, О. М. Клигуненко // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 5. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_5_12.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Муризіна Ольга Юріївна (медичні науки)
  • Клигуненко Олена Миколаївна (1947–) (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського