Наукова періодика України | Медицина невідкладних станів | ||
Арустамян О. М. Досвід використання бойових отруйних речовин у повоєнні періоди та роки Другої світової війни / О. М. Арустамян, В. С. Ткачишин, О. Ю. Алексійчук // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 4. - С. 105-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_4_14 Надходження в арсенали озброєнь фосфорорганічних отруйних речовин (ОР) нервово-паралітичної дії знаменувало апогей розвитку хімічної зброї. У 1939 р. було отримано зарин, а наприкінці 1944 р. - зоман, що належали до нового класу смертельних ОР нервово-паралітичної дії й у багато разів перевершували за своєю токсичністю ОР часів Першої світової війни. Промислове виробництво зарину почалося в 1952 р. В середині 1961 р. у США почали виробляти малолетючу стійку фосфорорганічну ОР під шифром VХ, особливо небезпечну при потраплянні навіть невеликих кількостей її на шкіру. За роки Другої світової війни в США на 17 технологічних установках було вироблено 135 тис. т різних ОР, з яких більше половини припадало на іприт. Останнім було споряджено близько 5 млн снарядів і 1 млн хімічних авіаційних бомб. Результатом робіт у галузі ОР, що впливають на центральну нервову систему людини, стало дослідження до 1962 р. 3-хінуклідинілового ефіру бензилової кислоти, що має шифр ВZ. Вона перебувала на озброєнні американської армії і в експериментальному варіанті застосовувалася у В'єтнамі. У післявоєнні роки в армії США на зміну старих речовин подразнюючої дії були прийняті нові речовини - СS і СR, що стали результатом спільних англо-американських досліджень. За подразнюючою дією речовина CS значно перевершує іританти часів Першої світової війни. У 1993 р. було прийнято Міжнародну конвенцію про заборону хімічної зброї, що набрала чинності 29 квітня 1997 р.Надходження в арсенали озброєнь фосфорорганічних отруйних речовин (ОР) нервово-паралітичної дії знаменувало апогей розвитку хімічної зброї. У 1939 р. було отримано зарин, а наприкінці 1944 р. - зоман, що належали до нового класу смертельних ОР нервово-паралітичної дії й у багато разів перевершували за своєю токсичністю ОР часів Першої світової війни. Промислове виробництво зарину почалося в 1952 р. В середині 1961 р. у США почали виробляти малолетючу стійку фосфорорганічну ОР під шифром VХ, особливо небезпечну при потраплянні навіть невеликих кількостей її на шкіру. За роки Другої світової війни в США на 17 технологічних установках було вироблено 135 тис. т різних ОР, з яких більше половини припадало на іприт. Останнім було споряджено близько 5 млн снарядів і 1 млн хімічних авіаційних бомб. Результатом робіт у галузі ОР, що впливають на центральну нервову систему людини, стало дослідження до 1962 р. 3-хінуклідинілового ефіру бензилової кислоти, що має шифр ВZ. Вона перебувала на озброєнні американської армії і в експериментальному варіанті застосовувалася у В'єтнамі. У післявоєнні роки в армії США на зміну старих речовин подразнюючої дії були прийняті нові речовини - СS і СR, що стали результатом спільних англо-американських досліджень. За подразнюючою дією речовина CS значно перевершує іританти часів Першої світової війни. У 1993 р. було прийнято Міжнародну конвенцію про заборону хімічної зброї, що набрала чинності 29 квітня 1997 р. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Арустамян О. М. Досвід використання бойових отруйних речовин у повоєнні періоди та роки Другої світової війни / О. М. Арустамян, В. С. Ткачишин, О. Ю. Алексійчук // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 4. - С. 105-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_4_14.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |