Розглянуто проблему інтенсивної терапії хворих із черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Обсяг і характер лікувальних заходів визначаються тяжкістю ЧМТ, ступенем вираженості набряку головного мозку та внутрішньочерепної гіпертензії, порушень мозкового кровообігу, ліквороциркуляції, метаболізму мозку та його функціональної активності, а також супутніми ускладненнями вегетовісцеральних реакцій, віком постраждалого та іншими факторами. З урахуванням патогенетичних етапів ушкодження головного мозку при ЧМТ корекція глутаматної активності є обгрунтованою та повинна проводитись з моменту госпіталізації до стаціонару. Дофамінергічна недостатність потребує використання як інфузійної, так і таблетованої форми оригінального амантадину сульфату, що забезпечує можливість захисту клітин головного мозку за умов розвитку процесів ексайтотоксичності з моменту надходження хворого до стаціонару.

  Повний текст PDF - 462.259 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"