Актуальність дослідження зумовлена великою кількістю сезонних грибних отруєнь дикорослими отруйними й умовно їстівними грибами на території Київської області, що супроводжується тяжким перебігом отруєння, особливо серед дітей, високими показниками стаціонарної летальності, надзвичайною вартістю та складністю лікування. Мета дослідження - аналіз найбільш поширених токсичних синдромів і невідкладних станів, що виникають під час отруєння дикорослими отруйними й умовно їстівними грибами, поширеними на території Київської області. Матеріалом дослідження було обрано випадки гострих отруєнь дикорослими отруйними й умовно їстівними грибами серед дорослого населення м. Київ та області за 1995 - 2015 рр. (усього 1587 випадків). Усі пацієнти проходили стаціонарне лікування на базі токсикологічного відділення Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Проведено ретроспективний аналіз результатів клініко-лабораторного обстеження та лікування пацієнтів. Використовувалися методи дослідження: аналітичний та порівняльного аналізу. За результатами проведеного дослідження встановлено, що залежно від виду грибного токсину, фази гострого отруєння та відповідно до клінічних проявів усі випадки гострих отруєнь дикорослими грибами було розподілено на 3 групи. Перша група об'єднала випадки отруєння грибами з гастроентеротропною дією; друга - з нейротропною дією; третя - з гепатонефротропною дією. За період дослідження отруєння грибами гепатонефротропної дії становили 15,2 % (242 випадки); гастроентеротропної дії - 81,3 % (1314 випадків); нейротропної дії - 1,9 % (31 випадок). Різноманітність і варіабельність симптомів гострих отруєнь дикорослими грибами зумовлюють необхідність проведення ретельної диференційної діагностики з широким спектром соматичних та інфекційних захворювань. Усі патологічні стани, що трактувались як отруєння грибами, було розподілено наступним чином: отруєння високотоксичними грибами (блідою поганкою та аманітальними мухоморами); токсикоінфекції і ботулізм; гострі отруєння пестицидами, металами, радіонуклідами та іншими токсикантами, що містилися у грибах за надмірно високих концентрацій; гострі та хронічні в стадії загострення захворювання органів черевної порожнини. З огляду на те, що в Україні не проводиться лабораторна ідентифікація грибних токсинів через високу вартість досліджень, відсутність обладнання, складність мікологічної ідентифікації, діагноз "отруєння грибами" повинен базуватися на токсикологічному й епідеміологічному анамнезі, клінічних проявах, клініко-біохімічних даних і результатах допоміжних методів дослідження. У складних для діагностики випадках слід залучати суміжних спеціалістів (неврологів, гастроентерологів, хірургів, інфекціоністів).

  Повний текст PDF - 774.963 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"