Наукова періодика України Медицина невідкладних станів


Лутай Я. М. 
Вплив терапії внутрішньовенним інгібітором 5-ліпоксигенази кверцетином на функцію ендотелію, вираженість системного запалення та прооксидантного стресу при гострому інфаркті міокарда з елевацією ST / Я. М. Лутай, О. М. Пархоменко, Н. О. Рижкова, Т. І. Гавриленко, О. І. Іркін, С. М. Кожухов, ура А. О. Степ, Д. О. Білий // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 1. - С. 111-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_1_19
Мета роботи - оцінка антиоксидатної та протизапальної активності інгібітору 5-ліпоксигенази кверцетину, а також вливу препарату на функцію ендотелію у пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST на електрокардіограмі на фоні сучасного лікування. Обстежені 94 пацієнти, які надійшли у перші 12 годин від розвитку симптоматики захворювання та отримали реперфузійну терапію методом первинної ангіопластики. Пацієнти були розподілені на дві групи у співвідношенні 2 : 1. Додатково до базисної терапії ГКС 60 хворих отримували інгібітор 5-ліпоксигенази кверцетин, 34 пацієнти становили контрольну групу. Пацієнти обох груп не відрізнялися за основними клініко-анамнестичними показниками, характеристиками інфаркту міокарда та проведеним базисним лікуванням. Результати проби з потікзалежною вазодилатацією (ППЗВ) на 1-шу добу в обох групах не відрізнялися (р = 0,654). У динаміці госпітального періоду відзначено суттєве збільшення приросту діаметра плечової артерії при ППЗВ у групі кверцетину (6,45 +- 1,02 % на 1-шу добу проти 9,96 +- 0,94 % на 7-му добу відповідно, р = 0,004) за відсутності змін у контрольній групі (р = 0,324). Терапія кверцетином суттєво не впливала на динаміку рівнів фактора Віллебранда, розчинного E-селектину, розчинного CD40 ліганду та С- реактивного білка. Відзначено суттєве підвищення вмісту VEGF на 7-му добу у групі кверцетину (149,3 +- 47,2 пкг/мл на 1-шу добу проти 396,0 +- 64,7 пкг/мл на 7-му добу відповідно, р = 0,002) на відміну від контрольної групи (p = 0,373). Рівень мієлопероксидази (МПО) у плазмі крові хворих із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) на 1-шу добу в обох виділених групах суттєво не відрізнявся (p = 0,603). Виявлені тісний обернений кореляційний зв'язок (r = -0,46; p = 0,006) між умістом МПО в плазмі крові та результатами ППЗВ на 1-шу добу, а також обернена кореляція між змінами рівня МПО та змінами результатів ППЗВ у динаміці госпітального періоду (r = -0,40; p = 0,01). Терапія кверцетином сприяла значному зниженню рівня МПО в плазмі крові хворих із ГІМ (611,7 +- 83,3 нг/мл на 1-шу добу проти 382,4 +- 65,4 нг/мл на 7-му добу, р = 0,013), чого не спостерігалося в контрольній групі (525,9 +- 122,3 нг/мл на 1-шу добу проти 437,6 +- 104,8 нг/мл на 7-му добу, р = 0,210). За результатами клінічного спостереження, хворі, яким додатково до базисної терапії призначався кверцетин, характеризувалися зменшенням проявів гострої лівошлуночкової недостатності протягом госпітального періоду спостереження. Отже, інгібітор 5-ліпоксигенази кверцетин у хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST не справляє додаткового протизапального ефекту, але позитивно впливає на функцію ендотелію та має антиоксидатні властивості (зниження рівня МПО), що обумовлює тенденцію до зменшення внутрішньогоспітальних ускладнень на фоні кверцетину навіть в умовах сучасної терапії ГКС.
  Повний текст PDF - 579.614 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Лутай Я.
  • Пархоменко О.
  • Рижкова Н.
  • Гавриленко Т.
  • Іркін О.
  • Кожухов С.
  • Степ у.
  • Білий Д.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Лутай Я. М. Вплив терапії внутрішньовенним інгібітором 5-ліпоксигенази кверцетином на функцію ендотелію, вираженість системного запалення та прооксидантного стресу при гострому інфаркті міокарда з елевацією ST / Я. М. Лутай, О. М. Пархоменко, Н. О. Рижкова, Т. І. Гавриленко, О. І. Іркін, С. М. Кожухов, ура А. О. Степ, Д. О. Білий // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 1. - С. 111-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_1_19.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Лутай Ярослав Михайлович (медичні науки)
  • Пархоменко Олександр Миколайович (1958–) (медичні науки)
  • Рижкова Наталія Олександрівна (медичні науки)
  • Гавриленко Тетяна Іллівна (медичні науки)
  • Іркін Олег Ігорович (медичні науки)
  • Кожухов Сергій Миколайович (медичні науки)
  • Білий Дмитро Олександрович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського