Досліджено показники кисневого балансу хворих, яких було прооперовано з приводу аденоми гіпофіза із застосуванням різних методик наркозу під контролем BIS-моніторингу. У хворих із гормонально-неактивною пухлиною та пролактиномою виявлено однотипні особливості, що зумовило об'єднання хворих із даною патологією в одну групу. При цьому доставка кисню до тканин виявлялася підвищеною на 4,5 - 5,9 % за норму, а його споживання - на 19,2 - 20,2 %. Енергетичний обмін у таких хворих на 400 - 450 ккал (або на 22 - 23 %) виявляється вищим понад параметри основного обміну, притаманні здоровим людям даної вікової групи, що надає змогу трактувати у них наявність "помірного стресу". У випадку пухлин, що продукують адренокортикотропний гормон, встановлено вірогідне зниження як доставки кисню до тканин на <$E14,9~symbol С~1,3~%>, так і його споживання на <$E22,0~symbol С~5,0~%>. Понижене надходження кисню до тканин організму компенсується низьким рівнем енергетичних процесів, що йдуть у тканинах. Енергетичний обмін у них знижений на <$E6,4~symbol С~0,5~%>, а індекс тканинної екстракції кисню перебуває у межах норми. У хворих на аденому гіпофіза, що продукує соматотропін через активацію системи кровообігу, виявляють підвищені показники ударного об'єму кисню, еритроцитного викиду та хвилинного об'єму кисню (<$Eroman p~<<~0,001>), що забезпечують зростання його доставки до тканин на 176 - 179 мл понад норму. Інтегральний показник кисневої недостатності становить цифру з від'ємним знаком: - <$E37,2~symbol С~0,8~%> (<$Eroman p~<<~0,001>), що свідчить про надмірну стимуляцію функціональних резервів серцево-судинної та киснево-транспортної систем організму для забезпечення у хворих підвищеного енергетичного обміну. Зокрема, тканини за хвилину споживають кисню на 55 - 58 % більше, ніж у нормі; енергетичний обмін у пацієнтів виявився вищим у порівнянні з нормою на 90 - 93 % (<$Eroman p~<<~0,001>), а індекс тканинного дихання - <$E137,8~symbol С~3,7~%> від норми. Така інтенсифікація тканинного дихання якоюсь мірою переважає над доставкою кисню, що підтверджується венозною гіпоксемією: насиченість венозної крові киснем - <$E63,9~symbol С~2,0>. За застосування пропофолового наркозу споживання кисню тканинами організму становить 50 - 55 %, а під час севофлуранового наркозу - 47 - 48 % від вихідного рівня. Коефіцієнт утилізації кисню у досліджуваних пацієнтів відповідає нижній границі норми (<$Eroman p~<<~0,001>), що підтверджує гіпоергоз, індукований як пропофолом, так і севофлураном, у комбінації з наркотичними анальгетиками та м'язовими релаксантами. Зниження енергетичного обміну під впливом засобів для наркозу потребує значно меншого навантаження на серцево-судинну систему організму у порівнянні з нормою, і тому механізми доставки кисню до тканин працюють із підвищеним "запасом міцності" у порівнянні з тим, що виявляється у пацієнтів на передопераційному етапі.Досліджено показники кисневого балансу хворих, яких було прооперовано з приводу аденоми гіпофіза з застосуванням різних методик наркозу під контролем BIS-моніторингу. У хворих із гормонально-неактивною пухлиною та пролактиномою виявлено однотипні особливості, що зумовило об'єднання хворих із даною патологією в одну групу. При цьому доставка кисню до тканин виявлялася підвищеною на 4,5 - 5,9 % за норму, а його споживання - на 19,2 - 20,2 %. Енергетичний обмін у таких хворих на 400 - 450 ккал (або на 22 - 23 %) виявляється вищим понад параметри основного обміну, притаманні здоровим людям даної вікової групи, що надає змогу трактувати у них наявність "помірного стресу". У разі пухлин, що продукують адренокортикотропний гормон, встановлено вірогідне зниження як доставки кисню до тканин на 14,9 +- 1,3 %, так і його споживання на 22,0 +- 5,0 %. Понижене надходження кисню до тканин організму компенсується низьким рівнем енергетичних процесів, що йдуть у тканинах. Енергетичний обмін у них знижений на 6,4 +- 0,5 %, а індекс тканинної екстракції кисню перебуває у межах норми. У хворих на аденому гіпофіза, що продукує соматотропін через активацію системи кровообігу, виявляють підвищені показники ударного об'єму кисню, еритроцитного викиду та хвилинного об'єму кисню (p << 0,001), що забезпечують зростання його доставки до тканин на 176 - 179 мл понад норму. Інтегральний показник кисневої недостатності становить цифру з від'ємним знаком: -37,2 +- 0,8 % (p << 0,001), що свідчить про надмірну стимуляцію функціональних резервів серцево-судинної та киснево-транспортної систем організму для забезпечення у хворих підвищеного енергетичного обміну. Зокрема, тканини за хвилину споживають кисню на 55 - 58 % більше, ніж у нормі; енергетичний обмін у пацієнтів виявився вищим у порівнянні з нормою на 90 - 93 % (з p << 0,001), а індекс тканинного дихання - 137,8 +- 3,7 % від норми. Така інтенсифікація тканинного дихання якоюсь мірою переважає над доставкою кисню, що підтверджується венозною гіпоксемією: насиченість венозної крові киснем - 63,9 +- 2,0. У разі застосування пропофолового наркозу споживання кисню тканинами організму становить 50 - 55 %, а під час севофлуранового наркозу - 47 - 48 % від вихідного рівня. Коефіцієнт утилізації кисню у досліджуваних пацієнтів відповідає нижній межі норми (p << 0,001), що підтверджує гіпоергоз, індукований як пропофолом, так і севофлураном, у комбінації з наркотичними анальгетиками та м'язовими релаксантами. Зниження енергетичного обміну під впливом засобів для наркозу потребує значно меншого навантаження на серцево-судинну систему організму у порівнянні з нормою, і тому механізми доставки кисню до тканин працюють із підвищеним "запасом міцності" у порівнянні з тим, що виявляється у пацієнтів на передопераційному етапі.

  Повний текст PDF - 471.608 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"