Значна поширеність, висока летальність та несприятливі соціальні наслідки роблять проблему політравми надзвичайно актуальною. Водночас клініко-епідеміологічні її характеристики у віковому та статевому аспектах в Україні недостатньо досліджені, що перешкоджає ефективній профілактиці. Проаналізовано 204 карти стаціонарних хворих з полісистемними та поліорганними пошкодженнями, які лікувалися в Тернопільській університетській клініці протягом 2008 - 2012 рр. Встановлено основні механізми травматизму, притаманні постраждалим з полісистемними та поліорганними пошкодженнями, залежно від віку і статі. У загальному масиві постраждалих, а також окремо простежується однакова тенденція щодо статевої ознаки - основним механізмом травматизму є прямий удар. У чоловіків його питома вага становила 45,2 %, у жінок - 52,8 %, у загальному масиві - 48,5 % (перше рангове місце). Друге рангове місце припадає на падіння: у чоловіків - 44,3 %, у жінок - 36,8 %, у загальному масиві - 36,8 % випадків. Комбінація обох видів механізмів травмування посіла третє рангове місце і становила 6,1 % у чоловіків та 18,1 % у жінок. У менше ніж 3 % травми спричинили невідомі механізми та розтягнення/стиснення. У постраждалих віком понад 60 років основним механізмом травмування було падіння - 48,3 %, тоді як прямий удар спостерігали у 27,6 %, а комбінацію різних механізмів - у 17,3 %. Висновки: у травмогенезі полісистемних та поліорганних пошкоджень у досліджуваному масиві постраждалих незалежно від статі простежується однакова тенденція - основним механізмом травматизму є прямий удар, який, однак, у жінок зустрічався на 7,6 % частіше. У постраждалих віком 61 року та старших основним механізмом ураження є падіння.

  Повний текст PDF - 140.256 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"