Мета роботи - розробка схеми реваскуляризації каротидного басейну у разі атеросклеротичних стенозів екстракраніальних сегментів сонних артерій. Проаналізовано хірургічне лікування 94 хворих з атеросклеротичними ураженнями екстракраніальних сегментів внутрішніх сонних артерій (ВСА), 104 операції імплантації стента у ВСА. У 10 пацієнтів виконано двобічне поетапне стентування. Як основні діагностичні методи використано: ультразвукове дослідження судин голови та шиї з дуплексним скануванням і селективну ангіографію. Найчастіше нереброваскулярні ускладнення розвивалися в пацієнтів з гіпоехогенним типом атеросклеротичної бляшки (АСБ) або з наявністю виразки на поверхні АСБ. Предикторами виникнення інсульту в найближчому післяопераційному періоді слугують гетерогенна гіпоехогенна структура АСБ і виразка поверхні АСБ. У 2 спостереженнях, де сталися інсульти, у пацієнтів була гіпоехогенна бляшка, у 3 випадках - АСБ з виразкою на поверхні. Висновки: оптимальними умовами для виконання каротидного стентування слід вважати наявність у хворого ізоехогенної, гомогенної або гетерогенної гіперехогенної атеросклеротичної бляшки без виразок на поверхні.

  Повний текст PDF - 222.977 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"