Місцеве застосування 2 % суспензії метроксану викликає лише слабке подразнення слизової оболонки порожнини рота, що можна пояснити високими гігроскопічними властивостями нативного високодисперсного кремнезему. У разі 80-денного перорального введення 4 % суспензії метроксану не виявлено його негативної дії на систему кровотворення та біохімічні показники білкового, вуглеводного та ліпідного обміну у дослідних тварин, що дозволяє рекомендувати його не тільки у випадках гнійних процесів у пародонті, а й для лікування самостійних і симптоматичних патологій, пов'язаних з порушенням цілісності епітелійного покриву порожнини рота.Местное применение 2 % суспензии метроксана вызывает лишь слабое раздражение слизистой оболочки полости рта, что можно объяснить высокими гигроскопичными свойствами нативного викодисперсного кремнезема. При 80-дневном пероральном введении 4 % суспензии метроксана не выявлено негативного действия на систему крообразования и биохимические показатели белкового, углеводного и липидного обмена у подопытных животных, что позволяет рекомендовать его не только при гнойных процессах в пародонте, но и для лечения самостоятельных и симптоматических патологий, связанных с нарушением целостности эпителийного покрова полости рта.

  Повний текст PDF - 333.924 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"