Вивчено особливості впливу природного у хом'яків і різних видів штучного (гіпоксично-гіперкапнічного й аміназинового) гіпометаболізму (ГМ) у щурів на активність системи протеїназа - інгібітор протеїназ. У сироватці крові та без'ядерних фракціях 10 %-х гомогенатів тканин кори мозку, легень, серця, печінки та нирок визначено загальну активність протеїназ (ЗАП), нетрипсиноподібних протеїназ (НТПП) та їх інгібіторів (alpha-1-інгібітору протеїназ (alpha-1-ІП) і alpha-2-макроглобуліну (alpha-2-МГ)) високочутливими (10<^>-9 - 10<^>-10 г) за допомогою ферментативних методів. Впливи різних видів штучного та природного ГМ викликають схожі зміни: на тлі незмінної активності alpha-1-ІП підвищується ЗАП. На відміну від природного, за вивчених видів штучного ГМ знижується активність alpha-2-МГ (за природного не змінюється). Виявлено найбільш різноспрямовані розбіжності в динаміці активності НТПП: якщо за природного ГМ не змінюється (окрім нирок), то за гіпоксично-гіперкапнічного ГМ - знижується, а за аміназинового, навпаки, зростає (крім печінки, легенів і кори мозку). Одержані дані укладаються в концепцію, що розвиток гіпометаболізму, зокрема природного, полягає в перебудові певних молекулярних механізмів, ніж у наявності спеціалізованих генів, тобто відбувається перепрограмування існуючих біохімічних процесів (наприклад, активності системи протеїназа - інгібітор протеїназ).

  Повний текст PDF - 495.084 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"