Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів, є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби. Мета дослідження - вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200 - 240 г. Експериментальних тварин було розподілено на 4 групи: 1 група - патологія (n = 6); 2 група - тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група - тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група - тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6). Під час лікування опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 % перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у - 21-у добу) зменшувалася швидше, ніж у разі застосування мазі Спасатель-форте і значно швидше у порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована. Висновки: за результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м'яких лікарських форм, що вивчались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів, є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби. Мета дослідження - вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200 - 240 г. Експериментальних тварин було розподілено на 4 групи: 1 група - патологія (n = 6); 2 група - тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група - тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група - тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6). Під час лікування опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 % перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у - 21-у добу) зменшувалася швидше, ніж у разі застосування мазі Спасатель-форте і значно швидше у порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована. Висновки: за результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м'яких лікарських форм, що вивчались.

  Повний текст PDF - 306.368 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"