Наукова періодика України Клінічна фармація


Дроговоз С. М. 
Циркадіанні ритми розвитку експериментального парацетамолового гепатиту та впливу гепатопротекторів на активність прооксидантно/антиоксидантних і цитолітичних процесів / С. М. Дроговоз, О. Я. Міщенко, К. О. Калько, Н. С. Богдан, О. В. Геруш // Клінічна фармація. - 2019. - Т. 23, № 2. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2019_23_2_5
Одним із актуальних напрямків сучасної експериментальної та клінічної фармакології є визначення залежності ефективності та токсичності ліків від часу доби або сезону року. Мета дослідження - встановити особливості циркадіанних ритмів сучасних гепатопротекторів на баланс антиоксидантно/прооксидантних процесів та активність цитолізу за умов гострого парацетамолового гепатиту у щурів. Гострий парацетамоловий гепатит у щурів моделювали шляхом одноразового внутрішньошлункового введення парацетамолу (1000 мг/кг) у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) час. Стан процесів ПОЛ у гепатоцитах оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів (ТБК-АП); АОЗ - за вмістом ВГ, активністю СОД та каталази в гепатоцитах; цитолітичних процесів - за активністю АлАТ у сироватці крові. За фізіологічних умов у щурів встановлений циркадіанний пік активності антиоксидантної системи печінки у ранково-денний та мінімальний - у вечірньо-нічний період. Експериментальний парацетамоловий гепатит характеризувався піками активації цитолітичних процесів ввечері (21.00) та вранці (09.00): відповідно достовірне зростання активності АлАТ в 3,3 та 2,5 рази (p << 0,05), що співпадає з піком зниження ендогенного антиоксиданта відновленого глутатіону (ВГ) вранці в 1,4 рази (p << 0,05) та з мінімальними цитолітичними змінами вдень (15.00) та вночі (03.00). Встановлено, що найвиразніший вплив на прооксидантно-антиоксидантні та цитолітичні процеси фітогепатопротектор силімарин ("Карсил") та синтетичний гепатопротектор "Антраль" чинили у ранковий (09.00) та вечірній (21.00) періоди: що підтверджується зростанням вмісту ВГ в 1,2 рази (p << 0,05) та зниженням активності АлАТ в 1,2 - 1,5 рази (p << 0,05) щодо тварин із гепатитом на тлі дії силімарину та зростанням активності СОД в 1,2 рази (p << 0,05); підвищенням вмісту ВГ в 1,3 та 1,4 рази та зниженням активності АлАТ в 1,3 - 1,5 рази (p << 0,05) під впливом антралю. Аргініну глутамат ("Глутаргін") на тлі парацетамолового гепатиту найвиразніше підвищував активність антиоксидантної системи та пригнічував цитолітичні процеси вдень (15.00) та вночі (03.00): збільшення вмісту ВГ в 1,4 рази (p << 0,05) та зниження активності АлАТ в 1,2 - 1,3 рази (p << 0,05) відповідно. Висновки: встановлені циркадіанні ритми максимальної вираженості парацетамолового гепатиту (о 21.00 та 09.00) доцільно враховувати в експериментальній фармакології при відтворенні цієї моделі ушкодження печінки. Антиоксидантна та антицитолітична дія силімарину та антралю максимально виявляється у ранковий та вечірній період, а аргініну глутамату - вдень та вночі. Встановлені хронофармакологічні особливості впливу досліджуваних гепатопротекторів на антиоксидантно/прооксидантні та цитолітичні процеси доцільно враховувати при використанні їх як референтних при доклінічному вивченні перспективних гепатопротекторів та при проведенні подальших хронофармакологічних досліджень цих препаратів.
  Повний текст PDF - 489.113 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Дроговоз С.
  • Міщенко О.
  • Калько К.
  • Богдан Н.
  • Геруш О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Дроговоз С. М. Циркадіанні ритми розвитку експериментального парацетамолового гепатиту та впливу гепатопротекторів на активність прооксидантно/антиоксидантних і цитолітичних процесів / С. М. Дроговоз, О. Я. Міщенко, К. О. Калько, Н. С. Богдан, О. В. Геруш // Клінічна фармація. - 2019. - Т. 23, № 2. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2019_23_2_5.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Дроговоз Світлана Мефодієвна (1939–) (медичні науки)
  • Міщенко Оксана Яківна (1965–) (медичні науки)
  • Калько Катерина Олександрівна (медичні науки)
  • Богдан Наталія Степанівна (фармацевтичні науки)
  • Геруш Олег Васильович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського