Основною причиною виникнення термінальної форми хронічної хвороби нирок (ХХН) є діабетична нефропатія. На сьогоднішній день у медичній практиці ефективні засоби лікування діабетичної нефропатії відсутні. Мета дослідження - експериментальне вивчення антиоксидантних властивостей препарату глюквамін на тлі розвитку діабетичної нефропатії для обгрунтування доцільності застосування в терапії ХХН. Дослідження проводили на моделі діабетичної нефропатії, викликаної внутрішньоочеревинним введенням алоксану у дозі 200 мг/кг на 56 щурах. У тварин визначали вміст продуктів ліпопероксидації у крові та нирках та показники стану системи антиоксидантного захисту. Під впливом глюкваміну на 90 добу дослідження спостерігалось вірогідне зменшення вмісту у крові та гомогенаті нирок щурів дієнових кон'югатів та ТБК-реактантів, що свідчить про зниження інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів. Крім того, у нирках спостерігалось збільшення вмісту відновленого глутатіону, а також активності СОД і каталази, що свідчить про нормалізацію стану антиоксидантної системи. При цьому глюквамін за більшістю показників перевершував вплив препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки: за умов розвитку нефропатії на тлі цукрового діабету глюквамін чинить виражену антиоксидантну дію та є перспективним засобом лікування ХХН.

  Повний текст PDF - 281.02 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"