Установлено, что настойка сныти обыкновенной в дозах 1 и 5 мл/кг и ее экстракт в дозе 1 г/кг при курсовом введении проявляют достоверный гипогликемический эффект у мышей с аллоксановым сахарным диабетом, превосходя официнальный сбор "Арфазетин". Препараты сныти нормализуют уровень мочевой кислоты в крови. Экстракт проявляет гипоазотемическое действие, связанное с экстраренальными механизмами, и нормализует динамику массы тела, тогда как настойка увеличивает содержание мочевины в крови. Перспективны дальнейшие исследования противодиабетического действия экстракта сныти в дозе 1 г/кг и настойки сныти в дозе 1 мл/кг.Досліджено ефективність екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної за умов одноразового внутрішньошлункового введення етанолу (9 г/кг) щурам. Екстракт у дозах 100 мг/кг і 1 г/кг внутрішньошлунково, а також настойка в дозі 5 мл/кг внутрішньошлунково за профілактичного введення достовірно знижували рівень тригліцеридів і холестеролу і збільшували вміст фосфоліпідів у печінці. За вираженістю цих ефектів дані препарати перевершують фенофібрат у дозі 100 мг/кг або не поступаються йому. Сприятливий вплив настойки яглиці в дозі 1 мл/кг виявлявся тільки щодо рівня фосфоліпідів у печінці. У досліджений термін (8 год після введення етанолу) гіперліпідемії не спостерігали, концентрація тригліцеридів у плазмі крові нелікованих тварин достовірно знижувалася. На тлі екстракту яглиці в обох дозах показники ліпідного складу плазми крові достовірно не відрізнялися від таких інтактних щурів. Фенофібрат зменшував рівень холестеролу (загального та ЛПВЩ) у плазмі крові. Зниження холестеролу ЛПВЩ відбувалося також у щурів, які одержували настойку яглиці. Таким чином, важливою ланкою фармакодинаміки екстракту і, меншою мірою, настойки яглиці звичайної є здатність до нормалізації ліпідного складу печінки. Вона сприятливо доповнює їх відомі органопротекторні властивості, вплив на обмін глюкози й сечової кислоти, а також антиалкогольну активність екстракту.Настойка та екстракт надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуються сприятливим впливом на обмін сечової кислоти (СК), ліпідів та мають протидіабетичну активність. Настойка здатна підвищувати ефективність метформіну в експерименті. Враховуючи залучення порушень обміну СК до патогенезу "хвороб цивілізації", доцільно оцінити можливість корекції цих порушень препаратами яглиці за поєднаного застосування з метформіном. Мета дослідження - визначити вплив настойки та екстракту яглиці звичайної та їх комбінацій з метформіном на обмін сечової кислоти у щурів із первинним порушенням обміну ліпідів. Модель передбачала поєднання атерогенного раціону із введенням протаміну сульфату. Екстракт та настойку яглиці (1 г/кг та 1 мл/кг відповідно внутрішньошлунково), метформін (50 мг/кг внутрішньошлунково), а також їх комбінації вводили впродовж усього терміну відтворення моделі. Визначено активність ксантиноксидази (КСО) печінки та нирок, вміст СК в цих органах та плазмі крові, а також її ниркову екскрецію за умов водного діурезу. У щурів, які одержували атерогенний раціон у поєднанні зі введенням протаміну сульфату, помірно знижується рівень СК в нирках та її ниркова екскреція за незмінної активності КСО та вмісту СК у печінці та плазмі крові. На тлі метформіну, настойки яглиці, комбінації цих засобів, а також комбінації метформіну з екстрактом яглиці зареєстроване пригнічення активності КСО печінки, на тлі настойки (per se та в комбінації з метформіном) та екстракту яглиці - також і КСО нирок. Вміст сечової кислоти в печінці при цьому достовірно не змінювався в усіх групах, у плазмі крові - зменшувався лише за введення настойки per se та дещо зростав за введення комбінації метформіну з екстрактом (відносно інших груп лікованих тварин, але не відносно інтактного контролю), у нирках - достовірно зменшувався у щурів, яких лікували комбінацією метформіну з екстрактом, та тенденційно знижувався в групі модельної патології та в обох групах тварин, які одержували настойку. На тлі настойки та екстракту per se збільшувалася екскреція СК (при цьому на тлі настойки діурез був вищим, тому не відбувалося зростання концентрації СК в сечі, яке було наявним на тлі екстракту). За поєднання екстракту з метформіном зростання екскреції СК не відбувалося, хоча її вміст у сечі залишався збільшеним на тлі низького діурезу. Стимулювальний вплив настойки на ниркову екскрецію СК не виявлявся у разі її комбінованого введення з метформіном, при цьому була збереженою нормоурикемія та вплив на активність КСО у печінці та нирках. Висновки: комбінація настойки яглиці з метформіном перспективна для подальшого дослідження.Одержано дані, які підтверджують доцільність поєднаного застосування екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної з алопуринолом. Встановлено, що настойка (1 мл/кг) і, особливо екстракт яглиці (1 г/кг), значно зменшують гостру токсичність алопуринолу в мишей. На тлі надлишку похідних пурину та білків (10-денне введення дріжджового екстракту щурам у дозі 10 г/кг з додаванням молібдену в кількості 0,3 мг на тварину та доочеревинним уведенням інозину в дозі 50 мг/150 г) настойка яглиці звичайної (1 мл/кг) виявляє нейтральність щодо гістоструктури нирок як per se, так і за поєднаного введення з алопуринолом (50 мг/кг). За умов гіперурикемії, спричиненої калію оксонатом у мишей, та комбінованого застосування алопуринолу в субтерапевтичній дозі (2,5 мг/кг) з настойкою (1 мл/кг) або екстрактом яглиці звичайної (1 г/кг) забезпечується достовірне інгібування ксантиноксидази, нормоурикемічна активність збережена на тлі екстракту та достовірно підвищується за використання настойки.

  Повний текст PDF - 332.466 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"