Вивчено імуногістохімічні зміни у регіонарних лімфовузлах під час гострого інфекційного запалення та в процесі хронізації запалення, а саме, у разі вторинно хронічного, первинно хронічного неімунного та первинно хронічного імунного запалення. Дослідження виконано на 246 щурах. Гостре інфекційне запалення викликали введенням у ділянку стегна добової культури Staphylococcus aureus, штам АТСС-25923, що містить 2 млрд мікробних тіл в 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Вторинно хронічне запалення відтворювали підшкірним уведенням у ділянку стегна 5 мг l-карагеніну в 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Первинно хронічне гранулематозне запалення викликали введенням у ділянку стегна сефадексу А-25 у дозі 1 мг в 1 мл ізотонічного розчину хлориду. Хронічне імунне запалення відтворювали cубплантарним уведенням повного ад'юванту Фрейнда в дозі 0,1 мл. Імунні клітини та імуноглобуліни диференціювали за допомогою щурячих моноклональних антитіл, мічених ФІТЦ, до антигенів CD3 (загальні T-лімфоцити), CD4 (T-лімфоцити-хелпери), CD8 (T-лімфоцити-супресори цитотоксичні), CD45RA (B-лімфоцити), ED1 (макрофаги), а також до IgG та IgЕ. Встановлено, що під час хронічного запалення активація регіонарних лімфовузлів є більш вираженою, тривалішою та фазною, ніж в разі гострого. Про це свідчать: зростання вираженості клітинних імунних реакцій та послаблення гуморальних, підвищення супресорної активності та зниження хелперної, зростання макрофагальної реакції у порівнянні з контролем, зростання кількості лімфоцитів-продуцентів IgG та IgE у лімфовузлах по мірі хронізації запалення.