Мета роботи - визначити шляхи покращення результатів надання хірургічної допомоги пораненим з бойовою травмою живота (БТЖ), одержаною під час збройного конфлікту на сході України. Проведено аналіз хірургічної допомоги 727 пораненим з БТЖ, отриманою під час збройного конфлікту на сході України, на етапах медичної евакуації (ЕМЕ) другого рівня надання медичної допомоги. Поранених розподілили на дві групи. До 1-ї групи включили 387 поранених, яким хірургічну допомогу було надано в перші два періоди збройного конфлікту з найбільшою інтенсивністю бойових дій; до 2-ї групи - 340 поранених, яким хірургічну допомогу було надано в третьому періоді, що характеризувався зниженням інтенсивності бойових дій, оптимізацією системи лікувально-евакуаційного забезпечення (ЛЕЗ), системним застосуванням запропонованої шкали оцінки тяжкості травми AdTS (Admission Trauma Score), FAST - протоколу (Focused assessment with sonography or trauma) і тактики DCS (Damage Control Surgery). Питома вага післяопераційних ускладнень у поранених 2-ї групи у порівнянні з 1 -ю групою зменшилась з 5,2 до 0,7 %, а смертність - з 6,6 до 4,4 %. Висновки: застосування запропонованої шкали оцінки тяжкості травми AdTS, FAST -протоколу і тактики DCS на тлі оптимізації системи ЛЕЗ привело до покращення результатів надання хірургічної допомоги пораненим з БТЖ на ЕМЕ другого рівня надання медичної допомоги в умовах збройного конфлікту на сході України.Мета роботи - визначити шляхи покращення результатів надання хірургічної допомоги пораненим з бойовою травмою живота (БТЖ) в умовах воєнного конфлікту на сході України. Проаналізовано надання хірургічної допомоги 707 пораненим з БТЖ на етапах медичної евакуації (ЕМЕ) III рівня надання медичної допомоги під час проведення Антитерористичної операції (АТО). Визначено дві групи спостереження: ГС-1 і ГС-2. До ГС-1 включено 402 поранених, яким хірургічну допомогу було надано в перші два періоди проведення АТО, коли інтенсивність бойових дій була найбільшою; до ГС-2 - 305 поранених, яким хірургічну допомогу було надано у третьому періоді, що характеризувався зниженням інтенсивності бойових дій, оптимізацією системи лікувально-евакуаційного забезпечення (ЛЕЗ), системним застосуванням запропонованої шкали оцінки тяжкості травми Admission trauma score (AdTS), Focused Assessment with Sonography for Trauma (ТА8Т)-протоколу і тактики Damage Control Surgery (DCS). Досягнуто зменшення питомої ваги післяопераційних ускладнень з 76,6 % у оперованих поранених ГС-1 до 44,0 % у оперованих поранених ГС-2 та зниження на 2,7 % летальності поранених з тяжкою та вкрай тяжкою БТЖ. Висновки: шляхом застосування хірургічних втручань у межах фаз тактики DCS або в повному обсязі з подальшими операціями за програмою "Second look", релапаротоміями та програмованими релапаротоміями на тлі оптимізації системи ЛЕЗ було покращено результати надання хірургічної допомоги пораненим з БТЖ на ЕМЕ III рівня надання медичної допомоги під час проведення АТО.

  Повний текст PDF - 463.257 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"