Мета роботи - визначити сучасне місце тримодальної органозберігаючої терапії (ТМТ) в лікуванні первинного низькодиференційованого (G3) раку сечового міхура (РСМ). Проаналізовані ретроспективно дані історій хвороб 346 пацієнтів з первинним G3 РСМ, оперованих за 2004 - 2017 рр., а саме клінічна стадія РСМ; методи лікування: хірургічний (радикальна цистектомія/резекція), дистанційна променева терапія (ДПТ), поліхіміотерапія (ПХТ); виживаність. З причини тяжкої коморбідності 13 хворим, крім біопсії сечового міхура, подальшого хірургічного лікування не проводили. Цих хворих з аналізу виключено. Органозберігаюча операція виконана 224 (67 %) хворим. Загальна смертність становила 63 %. Післяопераційну терапію (ДПТ або ПХТ) одержали 54 (16,2 %) хворих, з них 44 (81,5 %) - ДПТ, 10 (18,5 %) - ПХТ. Жодному пацієнту не проводили в комбінації ПХТ та ДПТ. Загальна смертність хворих, що отримали ДПТ або ПХТ, становила 80 %, середня тривалість дожиття - 17 та 8 міс відповідно. Висновки: органозберігаюча хірургічна тактика в сучасному лікуванні первинного G3 РСМ займає вагоме місце: 67 % усіх хворих були оперовані в обсязі резекції. ТМТ на даний час не застосовують в лікуванні G3 РСМ. Післяопераційна ПХТ або ДПТ проведена 16,2 % хворих в монорежимі здебільшого з паліативною метою, що не сприяло тривалій виживаності (смертність становила 80 %).

  Повний текст PDF - 171.813 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"